Китайська реакція на російські загрози ударами по Києву

розширений текст для чого саме? (сайт, презентація, соцмережі, комерційна пропозиція, лист тощо)

яка тематика?

За словами директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду Олександра Кульчицького, значна частина активів неплатоспроможних банків — це проблемні кредити з багаторічною прострочкою, які не мають інвестиційної привабливості. Саме тому такі активи можуть десятки разів виставлятися на аукціони, доки ринок не визначить прийнятну ціну.

Фактично покупець набуває не майно, а право вимоги боргу, разом із ризиками, витратами на судові процеси та невизначеністю кінцевого результату. Саме ці фактори формують поступове зниження ціни під час відкритих торгів.

Експерти пояснюють, що у фінансовій практиці такі активи називають дистрес-активами або Non Performing Loans — кредитами, які не обслуговуються. Ключовими чинниками, що впливають на вартість таких лотів, є наявність застави та тривалість прострочення. Якщо кредит забезпечений ліквідною заставою, його ринкова привабливість суттєво зростає.

У Фонді наводять приклади успішних продажів. Зокрема, право вимоги за кредитом фізичної особи під заставу двох квартир в Одесі та автомобіля було продано з конверсією 71%. Кредит під заставу квартири у Харкові — з конверсією 72%. Також реалізовувалися кредити бізнесу, забезпечені виробничим обладнанням, із показниками продажу від 50% до 70% стартової вартості.

Натомість беззаставні кредити, особливо ті, що не обслуговуються понад 90 днів, можуть залишатися непроданими роками. У таких випадках Фонд об’єднує їх у великі пули, що підвищує шанси на реалізацію.

Загалом за весь період продажу активів банків, що перебували в управлінні Фонду, від реалізації кредитних портфелів залучено 21 млрд грн. Це понад половина загальної суми коштів, отриманих від продажу активів неплатоспроможних банків.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.