Китайські вчені виявили зв’язок між літохолевою кислотою та довголіттям

Українські вантажівки у черзі на кордоні з Польщею: страйк фермерів у сусідній країні призвів до блокади доріг і пунктів пропуску. За даними прикордонної служби, понад 2200 транспортних засобів застрягли у черзі, особливо біля пунктів пропуску "Краківець", "Рава-Руська" та "Ягодин". Фермери виступають проти імпорту сільськогосподарської продукції з України та вимагають підтримки від уряду в контексті європейської аграрної політики, включаючи впровадження "зеленого ладу". Ця ситуація має серйозні наслідки для торгівлі та економічних зв'язків між Україною та Польщею, і вимагає швидкого розв'язання до 28 березня.

У результаті страйку фермерів у Польщі та їхньої блокади доріг і пунктів пропуску на кордоні з Україною, понад 2200 вантажівок застрягли у черзі. Це серйозно впливає на торгівельні зв'язки між двома країнами та може мати негативні економічні наслідки. Український уряд активно працює над вирішенням ситуації, проте вимагається швидке розв'язання проблеми зі сторони польських органів до 28 березня, щоб уникнути подальших ускладнень у торгівельних відносинах.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

З 2024 року українські хлопці-студенти та викладачі можуть виїздити за кордон, заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

“Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, – зазначив Винницький.

Стосовно студентів-юнаків він нагадав, що від початку повномасштабного наступу російських окупаційних військ на Україну вони не могли виїжджати за кордон для участі у міжнародних навчальних програмах. Однак із 2024 року вони отримали можливість виїзду для навчання в іноземних закладах вищої освіти.

За словами заступника міністра освіти, українські ЗВО з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Вінницький назвав це дуже хорошою статистикою.

Після вступу в дію закону про мобілізацію в Державній прикордонній службі України повідомляли, що уряд може внести зміни до правил перетину кордону.

Незабаром у Кабінеті міністрів України заявили, що правила перетину кордону оновлено для студентів. Зазначалось, що стало можливим не тільки для дівчат, а й для хлопців також виїжджати на навчання за програмами академічної мобільності.

Іван Дорн в одному з нещодавніх інтерв'ю Юрію Дудю повернувся до однієї з найрезонансніших ситуацій у своїй кар'єрі — своєї заяви 8,5 років тому, коли він назвав Росію та Україну «братами». Артист визнав, що тоді його слова були необачними, і він не врахував того контексту, який вже існував між двома країнами на той момент. Водночас, Дорн пояснив, що це була його особиста думка, сформована під впливом певного життєвого досвіду, і що він не мав на увазі нічого більше, аніж братерські стосунки в культурному сенсі.

Але після того, як його слова стали публічними, ситуація змінилася кардинально. Музикант зізнався, що відразу після того інциденту його життя змінилося — почали скасовувати концерти, на нього активно нападали в ЗМІ, а сам він відчував постійний тиск і осуд з боку публіки. «Страшнувато було. Було відчуття, що кожна собака на тебе ображена…», — зізнався Дорн, підкреслюючи, як сильно ця ситуація вплинула на його психологічний стан. Він також зазначив, що навіть досі йому важко повністю відокремити ту емоційну реакцію від його творчої діяльності, адже кожне нове рішення або висловлювання було піддаване жорстокій критиці.

Артист уточнив, що готовий «перефразувати багато речей», але врешті-решт наголосив — «по-іншому б не говорив». Він пояснив, що його життєвий досвід — народження в Челябінську, переїзд до Славутича у 1991 році та виховання в російськомовному середовищі — формував особисту позицію. Дорн також згадав, що має родичів у Башкортостані й проводив там дитячі літа до 16 років.

Інтерв’ю торкнулося питання ролі артиста в суспільстві: Дорн мовив про тиск очікувань «ідеального громадянина» та про складність займати публічну позицію в умовах політично чутливої теми. Розмова з Дудем відбувається у форматі особистих пояснень і спроби артиста відновити діалог із аудиторією після тривалої суспільної реакції на його попередні слова.

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Навіть у 2022 році, під час активної фази бойових дій, коли інфляція сягнула 27%, ціни на хліб зросли на 20%, що стало рекордним показником. В останні роки темпи подорожчання хліба значно сповільнилися, залишаючись у межах 1-1,5% щороку. У 2024 році річне подорожчання може скласти максимум 15-16%.

“Я абсолютно впевнений, що до грудня суттєвого зростання цін не буде”, – запевнив Пендзин.

Зростання цін на хліб пов’язане із низкою економічних та виробничих чинників:

Попри об’єктивні чинники, що сприяють зростанню вартості виробництва, українцям не варто побоюватися стрімкого подорожчання хліба. Завдяки стабілізації економіки та контролю над інфляцією, виробники здатні втримувати ціни в межах прогнозованих 15-16% за рік.