Киянка з малюком стала жертвою помилки у військовому обліку

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

12 лютого в Україні не належить до переліку державних свят і залишається звичайним робочим днем. Проте ця дата має глибше наповнення — історичне, духовне й культурне. Вона поєднує в собі події минулого, церковні традиції та міжнародні вшанування, що формують ширший контекст сприйняття цього дня як важливої частини національної та світової спадщини.

В історичному вимірі 12 лютого позначене подіями, які вплинули на розвиток суспільства в різні епохи. Хоча вони не завжди мають статусу офіційних пам’ятних дат, саме такі календарні дні нагадують про безперервність історичного процесу. Історія складається не лише з гучних свят чи визначних річниць, а й із менш помітних, проте значущих кроків, що змінювали політичний, культурний та науковий ландшафт.

За новим церковним календарем православні вшановують митрополита всієї Русі Олексія, якого вважають святим із даром зцілення, а також святого Мелетія Харківського. Цього дня проводять богослужіння і на честь Іверської ікони Божої Матері, оригінал якої зберігається на Афоні.

За старим стилем 12 лютого згадують трьох великих учителів Церкви — Григорія Богослова, Іоанна Златоуста та Василія Великого.

У світі 12 лютого відзначають День Чарльза Дарвіна — англійського натураліста, автора теорії еволюції, яка стала однією з найвпливовіших наукових концепцій в історії. Дата приурочена до дня народження вченого і покликана популяризувати науку та знання.

Крім того, цього дня проводять соціальну акцію — День протесту проти використання дітей у війні. Вона покликана привернути увагу до проблеми залучення неповнолітніх до збройних конфліктів у різних країнах світу.

Серед інших неофіційних міжнародних дат — День шлюбних агентств, День репродуктивного здоров’я, День бюстгальтера та День печива біскотті.

У народному календарі 12 лютого пов’язане з прикметами та спостереженнями за погодою. Вважалося, що червонуватий місяць уночі віщує сильний вітер. Сніжна хуртовина обіцяє дощову весну, ясне небо — заморозки, а танення снігу на дахах — ранню весну.

Наші предки молилися Іверській іконі про зцілення, захист від пожеж і негараздів. Образ часто розміщували над входом до оселі як оберіг. Також день вважався вдалим для риболовлі та приготування рибних страв — вірили, що це принесе здоров’я на весь рік.

За народними віруваннями, 12 лютого не слід ділитися своїми планами навіть із близькими, адже це може завадити їх здійсненню. Також не рекомендується розпочинати нові справи та вести необережні розмови, щоб не накликати неприємностей.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала менше. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми будемо утримувати цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору”, – сказало джерело.

Наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Видання зазначає, що наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Джерело в Генштабі повідомило, що найбільш загрозливим для Києва зараз є район Курахового, оскільки російські війська просуваються туди на 200-300 метрів на добу і на деяких ділянках зуміли прорватися. Місто Курахове є сходинкою до логістичного центру Покровська Донецької області.

За словами джерела, росія має близько 575 тис. військових, які воюють в Україні, і планує збільшити свої сили приблизно до 690 тис.

На фронті відбулося 227 бойових зіткнень, найактивніше на Покровському напрямку. Ворог завдав 39 авіаударів, здійснив понад 3000 обстрілів та залучив 800 дронів-камікадзе.

До завершення поточного тижня значна частина областей України функціонуватиме за графіками погодинних відключень електроенергії, сформованих у три черги. Такий режим означає, що окремі домогосподарства можуть перебувати без світла сумарно до 12 годин протягом доби. Про це у телемарафоні повідомив керівник «Укренерго» Віталій Зайченко, наголосивши, що ситуація залишається динамічною та залежить від щоденного впливу російських ударів на критичну інфраструктуру.

Він підкреслив, що диспетчери енергосистеми наразі орієнтуються саме на трирівневу схему відключень, оскільки це дозволяє рівномірно розподіляти навантаження та запобігати масштабним аваріям. У частині регіонів тривалість перерв може бути меншою завдяки кращому стану мереж або локальному зниженню споживання. Водночас у низці областей навантаження залишається надмірним, що потребує більш жорсткого обмеження, аби втримати систему від розбалансування.

Зайченко нагадав, що 9 грудня аварійні відключення довелося застосувати у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Причина — чергова атака Росії на енергетичну інфраструктуру Сумщини, після якої частину енергосистеми необхідно було терміново збалансувати. Унаслідок цього аварійні графіки поширилися й на інші області країни.

Ключовим фактором, за словами очільника «Укренерго», став збіг несприятливих обставин: аварійне відключення генерації та вичерпання можливостей гідроелектростанцій для підтримки обсягів виробництва. Це змусило диспетчерський центр застосувати аварійні відключення, аби не допустити масштабного порушення роботи енергосистеми.

Зайченко наголосив, що графіки стануть більш прогнозованими лише після стабілізації ситуації та відновлення частини пошкоджених об’єктів енергетики. Наразі ж українцям рекомендують готуватися до складного режиму споживання у найближчі дні.