Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

«Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

Наразі Міноборони України активно впроваджує нові технології для поліпшення процесів військової служби. Одним із важливих напрямків розвитку є впровадження можливості електронного оформлення направлень на військово-медичну комісію через додаток Резерв+. Це нова ініціатива, яка спростить і прискорить процеси призову та медичної оцінки військовослужбовців.

Важливою перевагою цієї ініціативи є зменшення бюрократичних процедур і оптимізація робочих процесів в армії. Завдяки електронному оформленню направлень військовики зможуть швидше отримувати відповідні медичні рекомендації та призначення, що є критично важливим у воєнний час.

Такий крок свідчить про високий рівень використання сучасних технологій в управлінні обороною країни та демонструє здатність української армії до інноваційного розвитку. Очікується, що впровадження електронних систем буде сприяти підвищенню ефективності та оперативності військово-медичного обслуговування, що в свою чергу позитивно позначиться на бойовій готовності та здоров'ї військовослужбовців.

Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

“Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.