Київ вимагатиме значних репарацій від Кремля на переговорах

Кабінет Міністрів України вніс зміни до умов надання відстрочки від мобілізації для осіб, що доглядають хворих родичів, що спричинило значний резонанс у громадськості через невідповідність деяких положень Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Нововведення, передбачене урядовим розпорядженням №560, об'єднало різні категорії доглядачів і встановило однакові вимоги для всіх, що протирічить первісному розмежуванню, встановленому законодавством.

Також постанова №560 вимагає від усіх, хто доглядає близьких, представлення доказів відсутності інших працездатних членів сім’ї, що можуть доглядати, що суперечить чинному законодавству, яке застосовує такі вимоги лише до осіб, що доглядають батьків партнера чи чоловіка.

З’явилися нові документальні вимоги, введені урядом, які передбачають необхідність надання додаткових документів, не встановлених законом, зокрема заяву від особи, яка потребує догляду, про відсутність інших осіб, здатних забезпечити цей догляд.

Член Комітету Ради з національної безпеки Олександр Федієнко заявив про невідповідність постанови Кабінету Міністрів №560 і нового закону про мобілізацію, що підтверджується численними зверненнями громадян до “Судово-юридичної газети” та петиціями, зареєстрованими на сайтах Президента та Кабінету.

Громадяни звертають увагу на те, що уряд фактично “дописав” у постанові 560 норми, які відсутні у законі про мобілізацію, що створює додаткові перешкоди для отримання відстрочки від мобілізації.

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили розслідування масштабної справи, що стосується незаконної приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок». У результаті розслідування, яке проводилось за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури, були зібрані вагомі докази, що підтверджують злочинність дій, пов’язаних із цією справою.

Наразі про підозру повідомлено екснардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які безпосередньо брали участь у заволодінні та управлінні нафтопроводом. Підозра оголошена за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

Згідно з матеріалами справи, організатором схеми незаконної приватизації виступив екснардеп Віктор Медведчук, який, як стверджується, реалізовував свою схему з 2015 року у тісній координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Російської Федерації. У рамках схеми Медведчук залучив сторонні особи, які отримали керівні посади на підприємстві, що нібито приватизувало нафтопровід.

Нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» після розпаду СРСР залишився у власності Росії. З 2005 року Україна намагалася довести своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право було підтверджено Апеляційним і Вищим господарським судами. Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося оскаржити це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопроводу швейцарській компанії, фактично контролюваній учасниками схеми.

Після заволодіння нафтопроводом Медведчук та його спільники забезпечили його функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній. Вся інформація підкріплена доказами, зібраними НАБУ та СБУ, а також показами самого Віктора Медведчука, які він надав добровільно в обміні з Російською Федерацією.

З травня 2019 року прокачування дизельного пального через нафтопровід було заблоковано з метою повернення його у державну власність, а правоохоронні органи перевіряли законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.