П’ятниця, 4 Вересня, 2026

Київрада ухвалила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 млрд гривень

Важливі новини

США переглянули військові плани: перекидання військових до Польщі скасовано

Адміністрація президента США прийняла рішення зупинити передачу більше 4...

Туреччина заявила про готовність рф до нового раунду переговорів у Стамбулі

Третій раунд переговорів між Україною та росією може відбутися вже найближчим часом у Стамбулі. За словами міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, Москва вже дала згоду. Анкара тепер очікує на відповідь з українського боку. Про це повідомляє турецький портал Memurlar.net, цитуючи виступ Фідана. «Росія заявила про свою готовність до третього раунду перемовин у Стамбулі. Тепер […]

Скандальна справа ‘Майдан 3’: Роль Суркова і Кирієнка в розкритій підривній діяльності РФ

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Поєднання психіатрії та імунології допомагає передбачити ризик суїциду

У журналі BMC Psychiatry опубліковано новаторське дослідження, яке показало: поєднання психопатологічних даних із запальними маркерами значно підвищує точність прогнозу ризику суїцидальних думок у пацієнтів із хронічною шизофренією. Ключові результати У дослідженні взяли участь 302 пацієнти. 36,4% повідомили про суїцидальні думки протягом життя, 8% — упродовж останнього тижня. Незалежними предикторами виявилися: жіноча стать, високий рівень депресивної […]

Стратегія НБУ: Зарплати в Україні зростуть за рахунок оптимізації кадрів

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

Останні новини