Київська ТЕЦ-6 фактично зупинила свою роботу, повідомляють джерела

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Перша дружина актора Андрія Федінчика Вікторія вирішила відкрито відреагувати на нещодавнє інтерв’ю акторки Наталки Денисенко, у якому йшлося про обставини розлучення. Свою позицію вона виклала в емоційному дописі в Instagram, підкресливши, що не має наміру розпалювати конфлікт чи повертатися до давніх образ, але водночас вважає за потрібне озвучити власне бачення ситуації.

Вікторія наголосила, що не звинувачує колишнього чоловіка і не перекладає відповідальність за події минулого. За її словами, усі особисті питання між нею та Андрієм Федінчиком були врегульовані ще давно, а після розлучення їм вдалося зберегти нормальне спілкування та дружні стосунки. Саме тому вона не вважає за доцільне публічно переглядати або переоцінювати їхні рішення заднім числом.

«Найбільшою його карою було прожити стільки років з Денисенко. Ця пані вже вдруге гучно заявляє, що не мала стосунків з одруженим чоловіком, бо треба підтримувати свій образ “просвітленої” людини. Проте факти говорять інше… Соромно за неї, вибачте», — написала Вікторія.

Також вона додала, що вирішила публічно заступитися за Федінчика, підкресливши, що у стосунках із ним не стикалася з жорстокою поведінкою:

«Скажу з власного досвіду, що за 5 років стосунків він ніколи не був жорстоким і не вдавався до образ. Саме тому на його захист зараз стали люди навіть з найближчого оточення самої Денисенко».

Сторіз Вікторії швидко привернули увагу користувачів соцмереж.

Андрій Федінчик і Вікторія були разом п’ять років. Після розриву актор одружився з Наталкою Денисенко, з якою прожив у шлюбі вісім років. У пари є син Андрій. У 2024 році подружжя офіційно оформило розлучення.

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Наступ на курському напрямку має певні цікаві нюанси на які я б хотів звернути увагу, бо це може стати достатньо важливим фактором у російсько-українській війні. Почну з глобального…

Давайте чесно, росіяни фактично проковтнули мовчки українську відповідь. Крім алкаша Мєдвєдєва ніхто жодних заяв не робив, і навіть Китай мовчить про «територіальну цілісність», чи вже сам підтягує свою армію до кордону? Цей фактор здіймає рівень небезпеки по всіх російських регіонах і при умові розвитку подій на нашу користь буде грати проти російської влади (хоча з їх рівнем поліцейської держави неправильні думки вибивають кийками).

Вперше за два з половиною роки війни українські воїни володіють тактичною ініціативою, фактично перехвативши її у росіян (головне її втримати тепер). Така тактика росіянами використовувалась з початку 2023 року, коли вони змушували українців рефлексувати на різних ділянках лінії фронту без можливості реального планування військових операцій і ефективного використання резерву. Тепер так змусили рефлексувати росіян і при правильній стратегії це може дати ефект декількох проривів російської оборони.

Нова тактика використання РЕБів та FPV дронів. Тут у нас був пріоритет з перших днів війни, але зараз, коли росіяни швидко навчаються протидіяти нашим методам боротьби, хочу відмітити новітні можливості наших операторів дронів. Русня виє, що вони вже обмежили використання гелікоптерів, бо дрони СБУ збивають їх прямо у повітрі. Тобто техніку вартістю під 20 мільйонів доларів збиває українській винахід вартістю в тисячі разів дешевший. Це взагалі цікава історія, що саме Служба безпеки України часів Малюка стала реальним новатором в цій війні, спочатку змінивши ситуацію в Чорному морі на нашу користь, а тепер ще й може вирішити питання й з пануванням у повітрі.

Ну й поки ще під питанням, але можливий фактор Курської АЕС. Якщо її вдасться взяти під контроль, то це стане гарною розмінною монетою у перемовинах про захоплену росіянами ЗАЕС. І тут росіяни самі показали, як можна захопити та утримувати АЕС, так що не скидаємо поки що цей фактор. А для нас ЗАЕС важлива на зимовий період.