Київська ТЕЦ-6 фактично зупинила свою роботу, повідомляють джерела

З 2025 року українці, які заробляють через цифрові платформи, зокрема через таксі, доставку, оренду житла чи транспортних засобів, а також продаж товарів онлайн, зіштовхнуться з новими податковими правилами. Законопроєкт №14025, що передбачає впровадження міжнародної системи автоматичного обміну даними про доходи, також покликаний привести національне законодавство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Згідно з новими вимогами, під оподаткування підпадатимуть такі види діяльності, як надання в оренду нерухомого майна — житлової та нежитлової нерухомості, місць для паркування, а також надання особистих послуг та продаж товарів через інтернет. Це значить, що кожен, хто отримує дохід від цих видів діяльності через цифрові платформи, буде зобов’язаний дотримуватися нових правил обліку та сплати податків.

В документі зазначено, що пільги поширюватимуться на резидентів, які: досягли 18 років; мають хоча б один рахунок для здійснення звітних операцій; не продають підакцизні товари; не використовують найману працю; не є самозайнятими за Кодексом. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року. Крім того, фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро в еквіваленті, будуть звільнені від сплати податків. Експерти відзначають, що законопроєкт №14025 має спростити роботу тисяч українців, які заробляють через цифрові платформи, зменшити податковий тиск і забезпечити легальний облік доходів, що є міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та відповідністю нормам ЄС.

Нагадаємо, що Харківська міськрада заплатила «Київстару» 588 тис. грн за аналіз міграції людей у місті. Писали ми й про те, що Уряд запровадив «сьому» виплату для переселенців.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. ВАКС, згідно з клопотанням детективів НАБУ і прокурора САП, обрав запобіжний захід у вигляді заочного затримання для ще одного підозрюваного – оцінювача, причетного до справи щодо продажу комунальної земельної ділянки площею понад 3 гектари за заниженою вартістю.

Наразі підозрювану не вдалося затримати особисто, тому слідчий суддя вирішить питання про застосування запобіжного заходу після її доставки до місця проведення досудового розслідування.

Слідство вважає, що мер Мукачева Андрій Балога та колишній народний депутат Михайло Ланьо причетні до цієї корупційної схеми. За даними НАБУ і САП, мер Мукачева сприяв ухваленню рішення про продаж земельної ділянки за заниженою вартістю. Це рішення було затверджене на сесії міськради і передбачало продаж ділянки приватному товариству, контролером якого є Ланьо.

Оцінка вартості ділянки, за яку було надано хабар, дозволила продати землю з ринковою вартістю 84,6 млн грн всього за 9,6 млн грн. Крім того, Балога надав товариству розстрочку платежу на 6 місяців, що додатково спричинило збитки територіальній громаді у розмірі 74,9 млн грн.

Балогу та Ланьо, а також ряд інших фігурантів справи, включаючи ексначальника відділу комунальної власності та земельних відносин міської ради, двох власників компанії-оцінювачки, а також інших осіб, які брали участь у зловживаннях було затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Прес-служба НАБУ і САП повідомляє, що наразі триває досудове розслідування у цій справі, і подальші дії будуть залежати від розвитку ситуації та результатів розслідування.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди. За версією слідства, йдеться про спробу вплинути на ухвалення рішень, пов’язаних із забудовою конкретної земельної ділянки. Інформацію про судове рішення оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір визначено на рівні 66 тисяч гривень. У САП наголосили, що саме така сума є максимально можливою відповідно до норм чинного законодавства для інкримінованого правопорушення.

Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними наших джерел нам стало відомо, що справа стосується депутата Житомирської облради від партії «Сила і Честь» Володимира Кропивницького.

За даними слідства, у 2021 році депутат побудував і ввів в експлуатацію торговий центр у Житомирі площею 2100 м². Прагнучи зменшити витрати на електроенергію, він реалізував схему отримання електрики за пільговими тарифами.

Для цього підозрюваний уклав договір на постачання електроенергії з АТ «Житомиробленерго», використовуючи підроблені документи. Вони фіктивно підтверджували, що за адресою торгового центру розташовано житловий будинок, що дозволило отримувати електроенергію за побутовим тарифом — у 2,5 рази дешевше, ніж комерційний.

Депутат здавав приміщення ТЦ в оренду підприємцям, водночас отримуючи від них компенсацію за електроенергію за повним комерційним тарифом. Таким чином, він отримував незаконний прибуток, тоді як збитки лягли на державні енергетичні компанії.

У результаті протиправних дій депутата державні енергокомпанії втратили 3,4 млн грн. Наразі правоохоронці продовжують досудове розслідування, а підозрюваному загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах і підроблення документів.

Якщо провину депутата буде доведено, йому загрожує тривале позбавлення волі та відшкодування завданих збитків. Ця справа є черговим нагадуванням про масштаби корупції навіть на регіональному рівні та важливість притягнення до відповідальності тих, хто зловживає своїм становищем.