Субота, 7 Червня, 2025

Київське управління БЕБ очолив Назар Константинов

Важливі новини

Україна може погодитися на втрату 20% територій — WSJ

Президент США Дональд Трамп оголосив, що протягом трьох днів публічно представить план припинення війни в Україні. Як пише New York Post, ключовими елементами ініціативи можуть стати європейські “сили стійкості”, новий формат миротворчої місії та економічні гарантії без прямої участі США у бойових діях. “Я дам вам повну інформацію протягом наступних трьох днів”, — заявив Трамп, […]

Нардеп Ар’єв демонструє розкішне життя у Верховній Раді, увімкнені всі лампи і працюють кондиціонери

Острівні території Дніпра стали новим епіцентром напруженості, що створює унікальні виклики для всіх залучених сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв показав, що поки на вулиці спека від +35 градусів, то в Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента дуже комфортна температура повітря завдяки кондицінерам. Там +21 градус.

На Facebook-сторінці він показав, що не тільки у стінах парламенту доволі прохолодно, коли українці, не маючи світла, страждають від спеки.

Водночас у кулуарах Верховної Ради серед білого дня увімкнені усі лампи. Ілюмінація на повну.

Раніше секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко попередив, що чотири години зі світлом вдень та чотири години зі світлом вночі — це кращий сценарій, який сьогодні може собі дозволити Україна, враховуючи складну ситуацію з енергогенерацією. Проте ситуація у Верховній Раді, як видно, стабільна.

Порошенко збагатився на майже 40 мілйонів за два останні місяці

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Пенсійна реформа в Україні: що чекає на пенсіонерів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.

Американська сторона ініціювала розмову з головою ОП щодо дій України 9 травня

Як повідомляють наші джерела в Республіканській партії, сьогодні має відбутись телефонна розмова між спецпредставником президента США з питань України Кіта Келлога та главою ОП Андрієм Єрмаком, за ініціативи американської сторони. Під час розмови, за інформацією джерел, Кіт Келлог та Андрій Єрмак обговорять ситуацію довкола проведення параду Перемоги 9-го травня в Москві. Зокрема, Келлог має донести […]

У січні 2024 року керівником територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві став Назар Константинов — людина з багатою прокурорською біографією та не менш показовим поверненням у систему після люстрації.

Константинов розпочав кар’єру в органах прокуратури у 2002 році, а вже з 2011-го обіймав керівні посади. У 2014–2015 роках працював заступником прокурора міста Києва Сергія Юлдашева, якого, як і самого Константинова, згодом звільнили за законом про очищення влади. Обоє зникли з публічного простору, але згодом повернулись — уже не у прокуратуру, а у новостворене БЕБ.

Про люстрацію Константинова в його офіційній біографії на сайті БЕБ не згадано. Втім, у 2015 році він був звільнений з посади заступника прокурора Києва саме на підставі закону про очищення влади. Це рішення не влаштувало чиновника, і він подав позов до скандального Окружного адміністративного суду Києва.

Судовий процес затягнувся на роки, але у 2021-му суддя Євгеній Аблов (фігурант справи НАБУ про захоплення державної влади разом із Павлом Вовком) поновив Константинова на посаді. Хоча це поновлення тривало лише 10 днів — з 12 по 22 жовтня 2021 року — цього вистачило, щоб формально вийти з переліку люстрованих осіб. До того ж, екс-прокурор відсудив у держави 1,2 млн грн компенсації за «вимушений прогул».

У відкритих джерелах зазначено, що з 2015 по 2024 рік Константинов нібито займався підприємництвом — був ФОПом і мав частки в кількох компаніях. Зокрема, його діяльність була пов’язана з технічним обслуговуванням автомобілів. Однак у 2023 році Константинов раптово подав декларацію кандидата на посаду головного спеціаліста юридичного відділу київського теруправління БЕБ, а вже у 2024-му очолив це управління.

Показово, що його колишній керівник Сергій Юлдашев теж знайшов собі нову посадку в БЕБ — очолював теруправління у Волинській області до 2024 року, після чого його змінила Лариса Ревіна.

Останні новини