Київські вулиці — для легенд: в місті засвітився культовий BMW M5 V10

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Співмешканка НАЗК перевіряє декларацію та спосіб життя в.о. заступника голови ДПС та його співмешканкиа, виконуючого обовʼязки заступника голови Державної податкової служби України, Аліна Лебедєва відкрила бізнес менше ніж через три місяці після призначення його на посаду. Вже через рік роботи ФОП 27-річна дівчина відкрила квітковий бутик у самісінькому центрі Києва в БЦ “Леонардо”.

Раніше Євгеній Сокур в ході слідства по справі про нібито замах на нього, сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях Сокур жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

Зʼясувалося, що йдеться про Аліну Лебедєву. За даними колишнього народного депутата Ігоря Мосійчука, НАЗК надіслало українським банкам запит у рамках моніторингу способу життя Євгенія Сокура, у якому просить фінансові установи надати інформацію про рахунки Аліни Лебедєвої, її батьків та рідного брата. Також НАЗК хоче перевірити рахунки ФОП співмешканки Сокура.

Як вказано в системі Youcontrol, Аліна Лебедєва зареєструвала ФОП 3 серпня 2022 року. Основний КВЕД діяльності – роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

Варто зазначити, що Сокур отримав керівну посаду у податковій менш ніж за три місяці до цього – у травні 2022 року. Співпадіння?

Однак на цьому історія карколомного успіху співмешканки Сокура тільки розпочалась. У перший рік роботи її бізнесу, а водночас перший і, мабуть, найтяжчий рік повномасштабної війни в Україні, справи у Аліни Лебедєвої йшли настільки добре, що вона вирішила масштабуватися.

На свій день народження 1 листопада 2023 року вона оголосила про відкриття квіткового бутика, і не де інде, а в самому серці столиці – у бізнес центрі “Леонардо”.

“Привіт. Я @lebedieva_alina і вчора в мене був день народження. А ще вчора народилося моє таке довгоочікуване дитинча @lebedeva.flower.aesthetic. Я створила цей простір з любовʼю до квітів та людей. Тому будемо щасливі здійснити твої найзаповітніші квіткові мрії. Для замовлення краси:

-Direct – БЦ Леонардо: Київ, вул. Богдана Хмельницького 19-21”, – повідомила Аліна Лебедєва на сторінці бутика у Instagram.

Виглядає так, наче хтось зробив коханій дівчині подарунок на свято.

До речі, під час вивчення декларацій Євгенія Сокура виявивилося, що у 2022 році він задекларував дохід від продажу цінних паперів на суму 2,6 млн грн, однак ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про порушення законодавства, що вимагає повідомляти про значні зміни в майновому стані. Згідно зі ст. 52 Закону України “Про запобігання корупції”, декларант зобов’язаний протягом 10 днів повідомляти про такі зміни. Ніна Южаніна направила відповідну інформацію до НАЗК.

Але, у його декларації з’явилися 80 тисяч доларів готівкою. Хтось може сказати, що він обміняв гривні на долари, проте варто нагадати, що в той час діяла заборона Національного банку на купівлю валюти. Тож який із законів ймовірно порушив Сокур – питання поки що відкрите.

Але повернемося до історії успіху Аліни. За словами голови Руху #SaveФОП Сергія Доротича, квітковий бізнес вести не просто і він буде реально прибутковим лише за умови, що будуть VIP-клієнти.

“Я просто поясню суть квіткового бізнесу, він дуже специфічний, знаю його безпосередньо, тому що, мої друзі орендували в мене певні приміщення, і зараз навіть орендують, і ведуть цей квітковий бізнес. Як вони сказали, ти можеш скільки завгодно грошей вкладати, бути, як то кажуть, надзвичайно говірким і проворним, але тобі нічого не вдасться, якщо в тебе будуть тільки пересічні клієнти, які, знаєте, ідуть там дружині купити якісь квіти, на 8 березня чи на День народження – цей бізнес не взлітає взагалі. В тебе повинні бути клієнти, які тобі оплачують по безготівковому рахунку і замовляють букети зі 100 троянд і так далі. Тобто, це Кабінет міністрів, це урядові якійсь організації, депутати. Якщо в тебе є вихід на це, то цей бізнес буде процвітати”, – розповів Доротич.

За його словами, навіть до повномасштабного вторгнення створення працюючого прибуткового бізнесу у цій сфері було проблемою. Треба мати клієнтів, таких серйозних клієнтів, і тільки у такий спосіб можна заробити.

“Звичайно, якщо пан Сокур підігнав клієнтів, то можна заробити (на бутик – ред.), і дуже швидко заробити”, – зазначив Доротич.

Проте він не виключає, що карколомний успіх співмешканки Сокура може бути повʼязаний з іншим дуже цікавим аспектом. “Але цей бізнес можна так само використовувати для легалізації певних коштів. Можна ж замовляти букет, проплатити і замовити, а букет не забрати. Якщо це відповідно спрощенець, через нього прогнала бюджетна організація, ПДВ їх не хвилює. Втрати будуть 5-6%. Перевели в готівку та і все”, – зазначив Доротич.

Проте, якщо дивитися на ситуацію під таким кутом, то постає запитання: хто має перевіряти чистоту операцій ФОП співмешканки одного з головних податківців країни? Податкова?

Адвокат Олексій Баганець розповів, що звичайно Сокур може сам обирати з ким йому жити та одружуватися. Проте у своїй декларації він зобов’язаний вказувати дані про людину, з якою у нього спільний побут.

“Він зобов’язаний під час заповнення декларації вказувати, який дохід мала і має його навіть цивільна дружина. Чому? Тому що це ведення спільного господарства. Воно, звичайно, передбачає, що він повинен показувати про доходи своєї цивільної дружини. Це однозначно”, – наголосив юрист.

За його словами, НАЗК повинно ретельно вивчити цю ситуацію, у тому числі й на предмет наявності конфлікту інтересів. Адже в ході перевірки може виникнути питання щодо доцільності подальшого перебування Сокура на посаді.

Проти Сокура розслідується кримінальне провадження за службовий злочин. Ця справа була відкрита ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень Сокуром, який 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі дії чиновника, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили, що це кримінальне провадження досі розслідується.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у причетності до корупційного правопорушення. За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), під час моніторингу діяльності підприємства було виявлено суттєві порушення під час закупівлі технічної солі для посипання доріг у 2023 році.

Виявилося, що сіль, яку придбали для забезпечення безпеки дорожнього руху взимку, була куплена у приватної компанії за значно завищеною ціною. Це спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету, які могли бути використані на інші потреби громади. За результатами розслідування, посадові особи КП ймовірно порушили законодавство, що призвело до недоцільних витрат бюджетних коштів. Справа отримала широкий резонанс у суспільстві, оскільки такі дії підривають довіру до органів місцевого самоврядування та ставлять під сумнів ефективність використання коштів громади.

Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.