Київських комунальників підозрюють у вимаганні хабарів за ремонт дороги та озеленення

Збройні сили України перебувають у напруженій ситуації, спробуючи стримати натиск ворожої авіації, яка безжально обстрілює Харків та його околиці. Однак, їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії, над якою проводяться атаки.

Російські літаки, уникаючи будь-яких моральних та етичних обмежень, непримиренно обстрілюють цей регіон, застосовуючи навіть планерні бомби та ракетні удари, з метою ослаблення оборонної позиції України та примусування цивільного населення до евакуації. Експерти з Institute for the Study of War (ISW) підкреслюють, що Росія використовує свій повітряний простір як базу для атак на Харків та його область, оскільки держави Заходу не надають дозволу на використання своїх систем протиповітряної оборони для захисту від атак від країни-агресора.

Відомо, що ефективне використання систем протиповітряної оборони в районі Харкова допомогло б Україні утримувати ворожу авіацію від атак. Однак, це можливо лише за умови отримання дозволу від західних партнерів на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії.

Останнім часом, Росія інтенсивно атакує Харківську область, навіть здійснюючи контрнаступ. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі отримання двох зенітних ракетних комплексів Patriot для розгортання в районі Харкова, українські сили зможуть ефективно протистояти атакам та захистити місто від потенційної загрози. Однак, це лише можливо при умові спільної дії та підтримки від міжнародних союзників.

У висновку слід зазначити, що ситуація з обстрілами Харкова є дуже серйозною та вимагає негайних заходів для захисту мирного населення та територіальної цілісності України. Збройні сили України виявили велику відвагу та готовність до відстоювання своєї країни, але їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії.

Для успішного протистояння атакам та захисту міста Харкова необхідне спільне зусилля та підтримка від міжнародних союзників. Зокрема, отримання дозволу на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії може значно збільшити ефективність захисту. Також важливо врахувати необхідність подальшого міжнародного тиску на Росію для припинення агресії та відновлення мирного діалогу.

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.