Рада ухвалила законопроєкт про самовільне залишення військових частин та дезертирство під час війни

В Одесі сталася резонансна фінансова подія, коли працівниця одного з місцевих банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали 85-річній жінці. Звернення старенької до правоохоронних органів привернуло увагу громадськості та вказало на серйозні проблеми у банківських структурах, де працівники, що працюють із клієнтами, мають доступ до чутливих фінансових даних.

До поліції надійшла заява від літньої жінки, яка повідомила про зникнення коштів з її депозитних рахунків. Після ретельного розслідування правоохоронці встановили, що до злочину причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу одного з банків, що працювала в Приморському районі Одеси. Молодша жінка використовувала своє становище для неправомірного доступу до грошей клієнтів, що дозволило їй здійснити зняття великої суми з рахунків довірливого клієнта.

Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.