Київський метрополітен: розслідування корупційного скандалу та вплив родинних зв’язків

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У столиці Подільський мостовий перехід відкрили для легкових авто та громадського транспорту. Проїзд можливий через новий тунель, що з’єднує міст з вулицею Вершигори, значно скорочуючи шлях з Троєщини до центру. Про це у неділю повідомив мер міста Віталій Кличко.

Як вказав Кличко, тепер на міст можна заїхати: з правого берега — з вул. Набережно-Хрещатицька, а виїхати на вул. Петра Вершигори; з лівого берега заїзд — з вул. Петра Вершигори, виїзд — на вул. Набережно-Рибальську.

Зокрема, маршрут пролягає й новозбудованим тунелем, який сполучає мостовий перехід зі з’їздом на вул. Вершигори в напрямку проспекту Романа Шухевича та житлового масиву Троєщина. Тож дістатися з Троєщини до центру міста тепер можна набагато швидше, зауважив кличко.

Для великовантажного транспорту Подільський мостовий перехід поки залишиться закритим.

За словами Кличка, ще тривають роботи з благоустрою та облаштування прилеглої території, біля новозбудованого тунелю. Їх завершать до кінця року. Фахівці працюють на обʼєкті 24/7, додав мер.

На нещодавній конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критично важливе питання для вітчизняної металургійної галузі. Олександр Каленков, який очолює об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на нагальній потребі проведення переговорів з Європейським Союзом щодо можливого відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України.

З 1 січня 2026 року в Європейському Союзі розпочне діяти механізм CBAM, відповідно до якого імпортні товари з високими викидами вуглецю підлягатимуть додатковим тарифам. Це правило має на меті захистити європейських виробників, які вже сплачують внески в межах системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. CBAM буде застосовуватися до продукції з різних галузей, включаючи цемент, залізо, сталь, алюміній, добрива та електроенергію.

Каленков наголосив, що з 1 січня 2026 року Україна буде зобов’язана сплачувати кошти в рамках CBAM. З огляду на те, що війна завдала значної шкоди економіці, він закликав європейських партнерів розглянути можливість відтермінування впровадження CBAM для українських товарів. В умовах, коли Україна експортує більшість своєї продукції до Європи, введення цього механізму стане серйозним ударом для економіки, охоплюючи не лише металургію, а й інші галузі, пов’язані з електроспоживанням.

У рамках перехідного періоду, що розпочнеться з 1 серпня 2024 року, компанії, які постачають товари до ЄС, зобов’язані будуть подавати дані про викиди, які включають не лише власні викиди, а й викиди, пов’язані з виробництвом сировини. З 2026 року ці дані потрібно буде підтверджувати незалежними верифікаторами, а в разі перевищення норм, купувати сертифікати на викиди.

Видання Politico раніше повідомило, що через введення CBAM Україна може щорічно втрачати близько 1,4 млрд євро. Однак ці втрати можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС про надання пільг, оскільки механізм CBAM передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі форс-мажорних обставин, таких як війна.

Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Станіслав Зінченко також зазначив, що введення CBAM призведе до зміни торговельних потоків та збільшення фінансового навантаження на імпорт, що для України наразі означає тільки втрати.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Один із них – Тарас Босак – член “Союзу підприємців кіно і телеіндустрії”, яким володіє Єрмак, а керує Колюбаєв.

Босака називають правою рукою Колюбаєва, який співпрацює з ним у компанії “Мейнстрім Пікчерз”, що є одним із “переможців” та одержувачем бюджетних коштів на свої проєкти – і раніше, і зараз.

Щоб позбутися Колюбаєва, попередній склад Ради розформували через суд. Останньою краплею стало те, що кінопродакшн тодішнього голови Ради Колюбаєва “мейнстрім Пікчерз” отримав фінансування на одразу три фільми.

А паралельно сім’я Колюбаєва, яка втекла від війни, купила будинок у США за $600 тисяч.