Четвер, 4 Грудня, 2025

Київстар запустив тестування супутникового зв’язку в партнерстві з Starlink

Важливі новини

Спекуляції щодо зв’язку колишнього радника ОП Шило з потенційною корупційною схемою

Операція Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що стосується затримання колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України Артема Шила та інших осіб за підозрою у вчиненні корупційних діянь, відкриває широкі можливості для розкриття складних фінансових маніпуляцій. За даними, отриманими від НАБУ, схеми Артема Шила з закупівлями трансформаторів для "Укрзалізниці" допомагали фінансувати салони краси 365 STUDIO, які належать його дружині Ірині. Обшуки, проведені за місцем проживання Артема та Ірини Шило, а також на об'єктах, пов'язаних із салонами краси, виявили значні суми коштів у доларах США та євро. Дослідження журналістів вже раніше підтвердило причетність сім'ї Шило до широкомасштабної корупційної мережі, де компанії, засновані на їхніх іменах, використовувалися для виведення коштів та приховування корупційних схем. Проведене слідство підтверджує, що частина коштів, отриманих від незаконних діянь у сфері державних закупівель, направлялася на ремонт і розвиток салонів краси, що перевищувало розумні межі витрат на ці цілі. Дії сім'ї Шило викликали підозру щодо можливого виведення коштів за межі України та участі у міжнародних фінансових маніпуляціях. Загалом, розслідування продовжується, і очікується розкриття нових фактів корупційних дій та їхніх наслідків.

У результаті проведеного розслідування і операції правоохоронних органів стало відомо, що колишній начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артем Шило може бути причетний до корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею трансформаторів для "Укрзалізниці". За попередніми даними, гроші, отримані через цю схему, намагалися вивести за межі країни та використовувалися для фінансування салонів краси 365 STUDIO, які належать дружині Шила. Розслідування також виявило підозрілі фінансові операції та маніпуляції, пов'язані з ремонтом та розвитком цих салонів. Підозрювані дії сім'ї Шило, включаючи можливе виведення коштів за межі країни, спричинили серйозні наслідки та викликали необхідність подальшого розслідування цієї справи.

Україна вклала понад 50 млрд гривень у бетонне обгородження енергетичних споруд: стратегічний крок для надійності та безпеки

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

У Києві Mercedes влетів у людей на літньому майданчику ресторану: постраждало четверо

Постраждалі пишуть у соцмережах, що водій Mercedes заявив їм, що хотів «потягатися з іншою тачкою», але не впорався з керуванням.

Потім сказав, що він усе «порішає», бо працює в команді гурту «Океан Ельзи», і пропонував потерпілим гроші. На руці в нього дійсно був браслет «Команда Океану Ельзи».

За словами потерпілих, коли приїхав його адвокат, то кидався на людей, щоб вони не знімали.

На місце ДТП приїхав адвокат винуватця, який накинувся на постраждалих, коли вони намагалися зафіксувати події.

Власницею авто виявилася бізнесвумен Лідія Сметана, власниця бренду одягу «One by one». Вона виклала фото в Instagram із підписом «День ментального здоров’я у нас вийшло відсвяткувати на максимум».

Забудовники шукають можливості за кордоном, залишаючи заморожені об’єкти в Україні

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка українських забудовників та їхніх родичів вирішили перенести свою діяльність за кордон. Хоча їхні проєкти в Україні залишаються недобудованими, багато з цих підприємців активно займаються будівництвом за межами країни, де продовжують розвивати нові бізнеси. Про це йдеться у сюжеті Bihus.info. Хто і де будує? Єгор Масленніков (“Строй Сіті”) Засновник харківської […]

The post Забудовники шукають можливості за кордоном, залишаючи заморожені об’єкти в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

США підтримали ініціативу Європейської комісії щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

Мобільний оператор Київстар оголосив про старт відкритого тестування нової технології прямого супутникового зв’язку Direct to Cell у співпраці з компанією Starlink. Ця інновація дозволяє забезпечити мобільний зв’язок навіть у віддалених місцях, де традиційне покриття мобільних мереж відсутнє або працює нестабільно.

На першому етапі тестування нову технологію зможуть використовувати лише обмежена кількість абонентів, а згодом доступ до неї стане доступним для всіх клієнтів оператора. Основною метою цього проєкту є забезпечення безперебійного зв’язку в зонах, де немає можливості підключитися до звичайної мобільної мережі через географічні або інші обмеження.

Тестування триватиме в жовтні та листопаді 2025 року. Під час випробувань абоненти отримають безкоштовний доступ до послуги без додаткових оплат і без змін у тарифних планах, і всі SMS, хвилини та трафік зараховуватимуться згідно з умовами наявного тарифу. Щоб полегшити тестування, Київстар дарує учасникам бонус у вигляді 100 SMS на 30 днів.

Оператор обіцяє розширення функціоналу: у перспективі планують додати голосові дзвінки і мобільний інтернет через супутниковий канал. Наразі географія надання послуги охоплює всю територію України, окрім тимчасово окупованих регіонів, зон активних бойових дій, а також Дніпропетровської й Чернігівської областей; компанія зазначає, що у майбутньому має намір поширити послугу і на ці території.

Впровадження Direct to Cell має важливе значення для підвищення резилієнтності зв’язку в країні. Супутниковий канал дозволить залишатися на зв’язку у віддалених і важкодоступних місцях, а також у разі вимушених відключень наземної інфраструктури. Водночас технічні обмеження, зокрема необхідність прямої видимості супутника та тимчасова відсутність підтримки iOS, залишаються чинниками, які впливатимуть на досвід користувачів у перші місяці запуску.

Останні новини