Лариса Білозір у ПАРЄ: брендова сумка та елітний годинник

Статья написана в журналистском стиле, характерном для опытного автора. Она включает:

Вночі по Києву 17-19 жовтня заморозки на ґрунті та в повітрі 0-2° (І рівень небезпечності, жовтий

Вони також додали, що в ці дні заморозки очікуються і на Київщині.

Вночі по області 17-19 жовтня сильні заморозки 0-5° (ІІ рівень небезпечності, помаранчевий

Синоптики заявили, що метеорологічна осінь у Києві розпочалася 30 вересня, на два тижні пізніше кліматичної норми. Цьогорічне метеорологічне літо тривало 135 днів, завершившись 29 вересня.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня