Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати повної перевірки майнового стану державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті, у яких виявлено ймовірні ознаки незаконного збагачення. За висновками агентства, вартість активів, законність походження яких не підтверджена офіційними доходами посадовця, перевищує 23 мільйони гривень.

У матеріалах перевірки зазначається, що ключовим об’єктом, який привернув увагу фахівців НАЗК, стала земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів разом із житловим будинком. Набуття цього майна, згідно з аналізом доходів і витрат посадовця, не узгоджується з його фінансовими можливостями за період перебування на державній службі.

Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа він має інформацію згідно з якою, будівництвом фортифікацій займаються ті, хто до цього не повинен мати жодного відношення.

Навіщо право розпоряджатися відповідними коштами надають обласним адміністраціям? Це непрофесіоналізм, розпорошення відповідальності та державних коштів та шалена бюрократія! Через це дуже часто оборонні споруди збудовані неякісно, ​​на які навіть не зайдуть наші захисники!

Він підкреслив, що відповідати за споруди має одна структура, але влада розпорядилася інакше. Також він зазначив, що коли цим питанням займаються військові – фортифікації споруджують якісно.

А ось ті фортифікації, які будують військові, зазвичай споруджені дуже якісно! Тому якщо за цю найважливішу сферу відповідатиме одна структура, то і Парламенту, і українському суспільству набагато легше контролюватиме її діяльність.