П’ятниця, 16 Січня, 2026

Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України

Важливі новини

Невістка нардепа Петьовки хизується колекцією Dior і Cartier

Дружина сина народного депутата Василя Петьовки — Беатриса Греченюк — активно демонструє у соцмережах свою пристрасть до розкоші, викладаючи фото з брендовими сумками та коштовностями від світових модних домів. На її життя звернув увагу Telegram-канал Bankova Mail. Беатриса Греченюк — уродженка одного із закарпатських сіл. Вона є донькою колишнього сільського депутата Миколи Греченюка, якого на […]

Німеччина пропонує Україні статус «нейтральної Фінляндії» замість членства в НАТО

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Тільки так можна переконати Путіна вдатися до мирних переговорів, вважають у Берліні.

Проте проти такого сценарію виступає сама Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО. Кай Зауер, фінський посол у Берліні застеріг попередив:

Не в наших інтересах відновлювати якісь штучні сфери інтересів. Модель нейтралітету Фінляндії часів холодної війни відноситься до періоду історії, від якого давно варто було звільнитися.

Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

За останні сім сезонів Україна зіткнулася з найнижчим рівнем вологості ґрунту, що створює серйозні ризики для врожаю 2025 року. Як повідомляє Reuters, протягом листопада-січня випало лише 79,6 мм опадів, тоді як середній багаторічний показник становить 117 мм. Через брак опадів більшість українських полів залишалася без зволоження під час осінньої сівби. Фермери, змушені садити насіння в […]

The post Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Микола Тищенко приєднався до засідання суду по відеозв’язку

Народний депутат України Микола Тищенко приєднався до засідання Бабушкінського райсуду Дніпра, яке проходило по відеозв’язку. Тищенко, разом зі своєю охороною, став фігурантом справи про незаконне позбавлення волі колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи. Повідомляється, що у Бабушкінському райсуді Дніпра продовжується підготовче засідання у справі нардепа Тищенка та колишнього бійця спецпідрозділу “Кракен” Мазохи. На ньому мають переглянути запобіжний […]

The post Микола Тищенко приєднався до засідання суду по відеозв’язку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія ніколи не ставила під загрозу енергосистему України. За його словами, на переговорах із США була озвучена пропозиція щодо введення мораторію на напади на енергетичні об’єкти, але Росія не атакує цивільні об’єкти.

Лавров наголосив, що російська сторона завжди діяла в межах своїх заяв, і що їхні операції не ставили під загрозу критичну інфраструктуру України, яка належить до цивільних об’єктів. Міністр також зазначив, що після переговорів зі США Росія поставила вимогу “урезонити” президента України Володимира Зеленського.

Ці заяви Лаврова викликали подальші суперечки в міжнародних колах, оскільки неодноразові удари по українських енергетичних об’єктах, які російська армія здійснила протягом конфлікту, стали однією з основних тем для міжнародної критики Росії.

The post Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини