Легенда боксу Леннокс Льюїс прокоментував інцидент у бою Усика та Дюбуа

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.