Лікарі попереджають: щоб не нашкодити здоров’ю після пробудження не варто робити ці речі

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

початку повномасштабної війни. Це не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, а й забезпечить державу кваліфікованими кадрами у важливих сферах. Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників, хоч і набрала необхідну кількість голосів, зайняла це набагато більше часу – цілих 87 днів, й до цього часу її розглядом займається вже 4,5 місяці. Зважаючи на таку динаміку, варто визнати зростаючий рівень уваги суспільства до питань реформування державного управління та підтримки військових. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активність та впевненість громадян у важливості цього питання.

Звіт про петицію щодо мобілізації державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери відображає значний рівень зацікавленості та активності громадян у питаннях реформування державного управління та підтримки ветеранів. За три дні зібрано 25 тисяч голосів, що свідчить про великий загальний інтерес до проблеми. Ідея надання пріоритету у працевлаштуванні в державних установах ветеранам з Збройних Сил України заслуговує на увагу та підтримку. Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, які зазвичай вимагали значно більшого часу для збору голосів та розгляду, ця петиція відзначається швидкістю та ефективністю. Такі дії відображають зростаючий рівень уваги та готовності громадян долучатися до процесів прийняття важливих державних рішень.

У виступі перед парламентом, командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, висловив серйозну турботу щодо нестачі особового складу української армії, підкресливши, що ця проблема має вирішальне значення для забезпечення обороноздатності країни. Зазначивши, що військове угруповання "Хортиця", яким він командує, стикається з недостатньою кількістю бійців, генерал-полковник Содоль підкреслив, що це серйозно обмежує їх можливості на фронті. Він розкрив, що відділення, які традиційно мали 8-10 осіб, зараз дуже часто складаються лише з 2-4 бійців, що призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо у зв'язку з новими загрозами, такими як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Генерал-полковник наголосив на тому, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, і заявив, що з нестачею бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал-полковник Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

У виступі перед парламентом, командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виклав надзвичайно важливі питання, пов'язані з нестачею особового складу української армії. Він підкреслив, що ця проблема має вирішальне значення для національної безпеки та обороноздатності країни, особливо в умовах сучасних загроз, таких як дрони-камікадзе. Генерал-полковник Содоль закликав законодавчий орган ухвалити необхідні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, для забезпечення необхідної кількості бійців та зміцнення оборони країни. Його виступ є важливим кроком у напрямку вирішення актуальних проблем українських Збройних Сил та забезпечення їх ефективної діяльності на фронті.