Лікарку-анестезіологиню судитимуть у Львові через смерть п’ятирічної дитини 

У 2010-му році Микола Греченюк став депутатом Підвиноградівської сільської ради на Закарпатті. Це невелике село, де проживає близько 4000 осіб, займає значне місце у вузьких колах регіону. Завдяки своїм бізнесам, зокрема ФОПу, Греченюк став впливовою особистістю в місцевих справах. Його успіхи в державних тендерах на ремонт доріг, прибирання снігу та інші комунальні послуги відомі у всьому районі.

Населення заздрить його успіхам і неабиякої розкоші, якою він живе. Це викликає обговорення та підозри щодо можливих шляхів фінансування цього розмаху, зокрема, через недекларовані доходи або контрабанду.

Тим не менш, життя дочки Миколи Греченюка, Беатриси, нагадує казку. Хоча вона не належить до королівської родини, але має всі привілеї, що супроводжують такий статус. Її розкішне життя, яке вона активно демонструє в соціальних мережах, зачіпає уяву громадськості і викликає питання щодо джерел її достатку.

Таке контурування розкладу між двома світами, а також підозри щодо можливої корупції чи нелегального фінансування, створюють певну напругу в суспільстві і вимагають уваги правоохоронних органів та антикорупційних служб.

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яка реалізувала їхнє право на безкоштовне отримання землі, передбачене українською Конституцією. Отримали ділянки: донька Греченюка Беатриса Миколаївна, брат Михайло Васильович Греченюк, а також Михайло Михайлович Крайнер (по даним ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок, а його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Покрім того, крім ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило у тендерах. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на суму приблизно 370 мільйонів гривень.

Беатриса Греченюк, хоча вказується як Беатрікс у реєстрах, живе розкішним життям, яке активно демонструє на своєму Instagram. Вона не поступається своїм розкошам подружкам, серед яких сестра розкрадача армійської техніки Романа Гринкевича, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги.

Вірогідно, Беатриса Греченюк може мати певні права на Замок Закарпаття "Паланок", який у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки. Цей замок може бути для неї місцем відпочинку та відповідати її іміджу "справжньої принцеси". Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що є дизайнером інтер'єрів, а також володіє рестораном Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

У 2022 році, під час розгортання війни Росії проти України, драматичні події відбувалися і на Закарпатті. Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, діяв у складних обставинах, пов'язаних із замовленням перепусток на виїзд за кордон для себе та свого свата Миколи Греченюка. Незважаючи на запити національних органів контролю, щодо законності цих дій, після обіцянок про волонтерську допомогу, ситуація знайшла свій розв'язок.

У цей період також народилася донька Беатриси, що, здається, мала би вимагати усієї уваги та зусиль. Проте, нещодавно виявлені фотографії з Instagram Беатриси Греченюк свідчать про те, що вона разом з чоловіком, можливо, і дочкою, відправилася у розкішну подорож до Італії. Їхня здатність до розкошів та бажання вражати неабиякі.

Проте, зауваження, які з'явилися відносно можливої контрабанди через Закарпаття, підштовхують до замислення. Чи всі ці розкішні придбання та подорожі фінансуються чесним шляхом, чи може, є ще один більш сумний джерело їхнього походження? Відомо, що саме ця область має сумну репутацію лідера з поставок незадекларованих товарів. Тому, необхідно приділити увагу цьому питанню для визначення його справжнього характеру та наслідків.

У висновках можна зазначити, що описаний у тексті приклад є лише одним із численних випадків, коли в Україні влада, бізнес та привілеї об'єднуються в одній особі або родині. Спільне володіння бізнесом, політична активність та розкішний спосіб життя стають визначними рисами окремих елітних класів, які не завжди відповідають закону і моралі.

Зазначений у тексті приклад також відображає загальну проблему корупції та контрабанди в Україні, особливо в регіонах, де контроль за оборотом товарів та послугами є менш ефективним. Це свідчить про необхідність подальших заходів з боротьби з корупцією, підвищення прозорості та відповідальності влади перед громадянами.

Нарешті, висновок полягає у необхідності посилення контролю та відкритості щодо діяльності представників влади та бізнесу, а також у підтримці механізмів, спрямованих на забезпечення суворої відповідальності за порушення закону та зловживання владою. Тільки таким шляхом можна досягти більшої справедливості та розвитку суспільства в цілому.

У Вишневі продовжуються сумнівні маніпуляції зі зведенням нових будівельних об'єктів для міської влади. Комунальне підприємство “Головне управління комунального господарства”, що підпорядковане Вишневій міській раді Бучанського району Київської області, 27 березня відновило тендер на реконструкцію покинутого кінотеатру з метою перетворення його на офіс мерії. Очікувана вартість проєкту становить 186 млн гривень. Це вже друга спроба місцевої влади витратити значну суму грошей на нову будівлю для чиновників.

У листопаді 2023 року та сама установа вже проводила тендер на реконструкцію існуючого кінотеатру "Луч" на суму 193 млн гривень, щоб перетворити його у нове приміщення для міської ради. Однак, виявилося, що в ціну проєкту були включені завищені вартості будівельних матеріалів, а приміщення, яке зараз використовується міською радою, було виставлене на продаж за 22 млн гривень. Проте аукціон був скасований через кримінальну справу ще до оголошення тендера, а угода була розірвана після скандалу.

Після цього через чотири місяці тендер на реконструкцію кінотеатру було оголошено знову, але з незначним зниженням вартості на 7 мільйонів гривень. Проте, учасники тендеру вже нарікають на дискримінаційні вимоги. Директором КП “Головне управління комунального господарства” є Руслан Лисенко, а уповноваженою особою із закупівель – Ілона Левченко. Мером Вишневого є Ілля Діков (“Слуга народу”), який, за даними рейтингу регіонального інформаційного агентства “ITV” за 2022 рік, очолив топ мерів-багатіїв Бучанського району.

На додаток до цього, наприкінці березня, та сама установа оголосила тендер на будівництво протирадіаційного укриття на території ліцею “Лідер” у селі Крюківщина за рекордною сумою — 169,16 мільйонів гривень. Це найбільш витратний проєкт будівництва протирадіаційного укриття в Україні.

У висновку слід зазначити, що ситуація з проведенням тендерів на будівництво нових об'єктів для міської влади у Вишневому стає все більш сумнівною. Повторні тендери, зокрема на реконструкцію кінотеатру та будівництво протирадіаційного укриття, супроводжуються зменшенням вартості проєктів та звинуваченнями у дискримінаційних діях влади. Недоліки та скандали, пов'язані із завищенням вартості та скасуванням угод, підводять під сумнів дієвість та прозорість процесу проведення тендерів. Така ситуація вимагає уважного аналізу та контролю з боку відповідних контролюючих органів, щоб уникнути можливих порушень та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів на потреби громади.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.