Шийний відділ хребта: чому “хруст” у шиї може бути небезпечним

Олігарх Анатолій Шкрібляк, нехтуючи напруженими подіями війни, насолоджується безтурботним вечором за кордоном, де відвідує концерт зірки музичної індустрії, Тейлор Свіфт. Тим часом в Україні його дії стають справжньою загрозою для національної безпеки, оскільки він активно працює над різними способами підриву стабільності та внутрішньої гармонії держави. Його дії, які нерідко знаходяться в межах сумнівного законності, створюють серйозні перешкоди для розвитку країни та підривають довіру громадян до власної держави. Відмовляючись взяти участь у підтримці своєї країни в часи випробувань, він продовжує свої сумнівні дії, нехтуючи наслідками для загального добробуту та майбутнього України.

Шкрібляк володіє Дарницькою ТЕЦ. За останні 20 років жодних модернізацій станції не проводилося. Так звані ремонтні роботи проводять фірми-прокладки на папері за завищеними тарифами, що дає змогу Шкрібляку класти державні гроші у свою кишеню.

Варто зазначити, що Шкрібляк через кіпрські офшорні компанії є кінцевим бенефеціаром чотирьох ТЕЦ. Ба більше, широкі зв’язки в МВС і СБУ давали змогу йому вирішувати питання про закриття всіх кримінальних проваджень проти нього.

Також він організовував тіньові схеми, через які постачав вугілля з РФ і ОРДЛО. Деякі злочинні механізми джерел доходу Шкрібляка давали змогу йому за один раз заробляти по 800 млн грн.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.