Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

Українського морпіха Юрія М., уродженця Івано-Франківської області, засудили на п'ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро та закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок став причиною обурення та розгорнув дискусію про правопорядок та військову дисципліну в умовах військового конфлікту на сході України. Юрій служив за мобілізацією як стрілець-оператор однієї з бригад морської піхоти.

У листопаді 2023 року командир роти видав бойовий наказ на форсування Дніпра в Херсонській області та зайняття позицій у Кринках. Юрій відмовився виконувати цей наказ, вказавши на свої медичні проблеми та сімейні обставини. Його затримали за непокору, і під час судового процесу він не визнав своєї провини.

На суді він розповів про свої спроби звернутися до медичної комісії через контузію, отриману від попередніх бойових дій, а також про своє сімейне становище, де на нього покладено відповідальність за дитину з інвалідністю та літню бабусю. Однак суд визнав його винним, наголосивши на обов'язку виконання наказів у воєнний час.

Відмова Юрія викликала негативний вплив на психологічний клімат у підрозділі, що також було враховано при вирішенні судового питання. Таким чином, Юрія засудили до позбавлення волі на п'ять років, вважаючи його винним у порушенні військової дисципліни.

• Вирок, який було винесено у справі українського морпіха Юрія М., свідчить про важливість дотримання військової дисципліни та виконання наказів у воєнний час.

• Прийняття рішення суду також врахувало обставини особистого характеру Юрія, зокрема його медичні проблеми та сімейні зобов'язання.

• Незважаючи на виклики, з якими зіткнувся Юрій, суд дійшов висновку, що відмова виконувати накази умовна та може мати негативні наслідки для підрозділу та загального військового дисципліну.

• Цей випадок підкреслює важливість забезпечення адекватної медичної допомоги військовослужбовцям та ретельного врахування їх сімейних обставин у воєнний час.

• Події, що сталися з Юрієм М., також підкреслюють необхідність системного підходу до забезпечення психологічного благополуччя військовослужбовців у військовому середовищі.

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.