Поліція Варшави затримала українця за напад на літнього чоловіка

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

Порада не їсти після шостої вечора тривалий час сприймалася як беззаперечне правило для всіх, хто прагне схуднути. Її тиражували тренери, популярні блогери та навіть окремі медичні фахівці, подаючи як універсальний алгоритм контролю ваги. Проте сучасні наукові дослідження дедалі переконливіше свідчать: сувора заборона вечірньої їжі не лише не гарантує зниження ваги, а у деяких випадках може призвести до зворотного ефекту та погіршення метаболічних процесів.

Фахівці з Brigham and Women’s Hospital у Бостоні з’ясували, що сам час вечері не є ключовим чинником для зменшення маси тіла. Куди більше значення мають загальний режим харчування протягом доби, дотримання природних циркадних ритмів, фізична активність та індивідуальний гормональний фон. Дослідники підкреслюють: організм реагує насамперед на баланс спожитих і витрачених калорій, регулярність прийомів їжі та якість продуктів, а не на конкретну годину, коли людина сідає за стіл.

Пізня їжа справді здатна посилювати відчуття голоду наступного дня, але причина криється не в «магічній» годині. Вечеря в період, коли організм уже готується до сну, впливає на гормони ситості — лептин і грелін — що може зміщувати апетит.

Попри це, науковці підкреслюють: немає доказів, що саме 18:00 є критичною межею. Значно важливіше — не переїдати перед сном, уникати важких страв і підтримувати стабільний режим дня.

Дієтологи зазначають, що правило «не їсти після шостої» може бути шкідливим для людей зі зміщеним графіком, пізньою роботою або вечірніми тренуваннями. У таких випадках тривала перерва без їжі провокує зриви та неконтрольовані перекуси.

Сучасна рекомендація набагато простіша — вечеряти за дві–три години до сну й обирати легкі страви. Це допомагає підтримувати здорові циркадні ритми, нормальне травлення та рівень енергії.

Таким чином, заборона їсти після 18:00 — швидше популярний міф, ніж реальне правило. Експерти радять прислухатися до власного тіла і будувати режим харчування відповідно до індивідуальних потреб.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

Що саме потрібно написати? (статтю, опис товару, рекламний текст, пост для соцмереж, лист, слоган тощо)

На яку тему?

Згідно з відкритими даними, офіційних джерел значних доходів, бізнесу чи інвестицій за посадовцем не зафіксовано. Водночас у 2024 році в його житті з’являється столична квартира площею близько 100 квадратних метрів. Нерухомість оформлена на родича, імовірно брата. Формально така схема не є порушенням закону, однак у межах антикорупційного контролю подібні випадки традиційно розглядаються як потенційний ризик прихованого користування майном.

Ще один факт стосується кінця січня 2026 року. Тоді Артем Артьомов придбав автомобіль Hyundai Sonata 2018 року випуску. У декларації не зазначено вартість транспортного засобу, а джерелом коштів для придбання вказано власні заощадження. Інших пояснень або деталізації походження коштів у документі немає.

У сукупності ці обставини викликають питання щодо відповідності способу життя та задекларованих доходів. Формально йдеться не про доведені порушення, а про можливі невідповідності, які, відповідно до принципів фінансової прозорості, мають бути предметом перевірки уповноважених органів.

Система електронного декларування запроваджувалася саме для того, щоб забезпечити контроль за доходами і майном державних службовців та запобігати конфліктам інтересів. У випадках, коли активи з’являються без чітко задокументованого фінансового підґрунтя, суспільство очікує об’єктивної оцінки з боку антикорупційних інституцій.

Наразі інформації про офіційні перевірки щодо цього випадку немає.