Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.