Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компенсувати брак піхоти дронами не вдається, а «помилки командування збільшуються».

«Ситуація дуже критична. У нас не вистачає піхоти, щоб битися і протриматися деякий час, поки безпілотники виконують свою роботу. Ось чому ми часто бачимо ситуації, коли противник безконтрольно проникає у вразливі зони», – каже командир підрозділу безпілотників 15-ї бригади Нацгвардії з позивним Іст.

Наприклад, Селидове, втрачене в жовтні, захищали всього шість українських позицій, тобто близько 60 солдатів, які були швидко оточені і відступали зі значними втратами.

Бійці «дали різку оцінку перспективам у цьому районі на найближчі місяці».

«Я не можу точно сказати, скільки в нас часу, якщо він взагалі є. Зараз вони (росіяни) максимально стягують свої війська на передову. І ось в один прекрасний момент вони всі підуть на штурм. Вони можуть зайти дуже далеко. За один день, скажімо. Ворог наступає, тому що на землі немає людей, які захищають свої позиції. Ніхто не хоче там сидіти. Дуже висока ймовірність, що вони не повернуться», – каже розвідник-снайпер Кащей.

Перспективу завершення бойових дій після приходу Трампа бійці оцінюють зі скепсисом.

«Заморожування цієї війни – палиця з двома кінцями. Віддамо ми землю, за яку загинули мої друзі, чи продовжимо її відвойовувати і втратимо ще більше друзів. Якщо ці два старики (Трамп і Путін – CNN) почнуть мірятися членами, Україна опиниться в центрі всього цього. Це буде неприємно», – каже боєць Котя.

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської області завершили розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, серед яких двоє посадовців філії ДП «Ліси України». Вони обвинувачуються в участі в організованій групі, яка займалася незаконними порубками лісу, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев. Це правопорушення підпадає під ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, що передбачає серйозні покарання за такі злочини.

За даними слідства, місцевий житель організував нелегальний бізнес із продажу деревини, до якого залучив кількох знайомих, серед яких були посадовці, що несли відповідальність за охорону лісових ресурсів. Ці посадовці, порушуючи свої обов’язки, надавали інформацію про місця, де можна проводити незаконні порубки, а також допомагали у «прикритті» злочинної діяльності. Зловмисники здійснювали порубки у заборонених для цього зонах, а потім транспортували та продавали деревину, значно завдаючи шкоди екології та порушуючи закони охорони природних ресурсів.

Упродовж квітня–серпня 2024 року «чорні лісоруби» вирубали майже 100 дубів на території філії. Незаконна вирубка дерев завдала довкіллю збитків на понад 3,4 мільйона гривень.

Розслідування здійснювали слідчі СУ ГУНП у Тернопільській області. Судовий розгляд цієї справи дозволить встановити усі обставини незаконного бізнесу та притягнути винних до відповідальності.

Марія Іонова, як народна депутатка України, висловила своє рішуче обурення щодо обмежень, які народні обранці відчувають у своїй діяльності, вважаючи їх злочинними акціями влади. Вона підкреслила важливість захищати право на працю, особливо в той період, коли захист країни має вирішальне значення. "Ми тримали цю ситуацію в тіні, оскільки вона зашкоджує інтересам держави. Для нас важливо виконувати свою роботу відповідально, особливо у Комітеті з питань закордонних справ ВР. Зміни у політичній кон'юнктурі Заходу відбулися протягом останніх п'яти років через проведення виборів у різних країнах. Ми завжди підкреслювали важливість системної роботи в міжпарламентській діяльності. На жаль, протягом цього періоду не відбулося жодного візиту", — наголосила Марія Іонова. Вона висловила переконання у важливості особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн і застерегла про небезпеку втрати цього зв'язку. Марія Іонова також повідомила, що подала в суд на обмеження своєї діяльності, оскільки вважає це неприпустимим. "Зараз ми працюємо на рівні онлайн-контактів, але, коли нас запитують, чому ми не можемо приїхати на запрошення, мені доводиться пояснювати це. Я не знаю, як ще можна пояснити владі її відповідальність. Так, я подала в суд, бо на мене нападають, і я захищаюся. Я обрана представником політичної сили, і я маю захищати своє право працювати", — додала вона.

У висновку важливо зазначити, що Марія Іонова, як народна депутатка України, виступає проти обмежень у діяльності народних обранців, які, на її думку, є злочинними діями влади. Вона акцентує увагу на необхідності захищати право на працю, особливо у контексті поточної ситуації в Україні. Марія Іонова також підкреслює важливість особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн та оголошує про подання позову на обмеження її діяльності. Вона вважає це неприпустимим і стверджує свою готовність захищати свої права та права народного представництва.

Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок щодо колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, засудивши його до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Суд визнав Насірова винним у діях, які завдали значної шкоди державним інтересам і стали частиною корупційної схеми, організованої на користь ексдепутата Верховної Ради Олександра Онищенка, котрий нині перебуває в розшуку.

Насіров був затриманий безпосередньо в залі суду, після оголошення вироку, що стало логічним завершенням тривалого судового процесу. Судова колегія у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського погодилася з аргументами прокурорів, які зазначили, що дії Насірова, пов'язані з видачею фіктивних податкових пільг, мали на меті сприяння незаконним фінансовим інтересам Онищенка, що призвело до значних втрат для державного бюджету.

Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.