Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 року відбулося підписання важливого меморандуму між Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України та Кіберакадемією SHERIFF. Цей крок став важливим етапом у розвитку національної стратегії кібербезпеки та підвищенні цифрової грамотності серед громадян. У рамках співпраці передбачається запуск освітнього проєкту CyberBee, який націлений на підвищення рівня знань у сфері кібербезпеки та захисту інформаційних технологій.

Одним із ключових аспектів цієї ініціативи є навчання перших двох тисяч учасників, які отримають доступ до курсів та практичних семінарів. Проєкт CyberBee передбачає не лише теоретичне навчання, але й інтерактивні тренінги, що дозволяють учасникам отримати реальний досвід у вирішенні кіберзагроз. Співпраця між урядовими структурами та навчальними закладами виявилася необхідною для забезпечення стійкості країни до сучасних кіберризиків.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначив, що в країні понад 1,7 мільйона людей з інвалідністю I та II групи. За його словами, розвиток цифрових професій може стати для них шляхом до фінансової самостійності, соціальної інтеграції та переходу від отримання соціальних виплат до активної участі в економіці.

У межах пілотного проєкту «Кіберполк SHERIFF» навчання вже проходять перші 36 учасників, серед яких є ветерани зі складними ампутаціями. Проєкт реалізується як практичний механізм професійної перекваліфікації з подальшою інтеграцією у ринок праці.

Засновник холдингу SHERIFF Дмитро Стрижов підкреслив, що ініціатива є інвестицією в людський капітал. За його словами, в Україні вже відчувається дефіцит фахівців із кібербезпеки, а проєкт покликаний поєднати соціальну відповідальність бізнесу з потребами ринку та посиленням цифрової стійкості держави.

Навчання триватиме від 9 до 12 місяців. Програма передбачає практичну спеціалізацію та підготовку до міжнародної сертифікації, а також опанування напрямів SOC, Incident Response і Defensive Security. Учасники отримають доступ до адаптованих форматів навчання з урахуванням принципів безбар’єрності та універсального дизайну.

Окрім освітнього компоненту, проєкт передбачає методологічну підтримку, консультації щодо вибору спеціалізації, допомогу у підготовці резюме, проходженні співбесід і супровід на етапі працевлаштування. Особлива увага приділяється співпраці з роботодавцями та створенню умов для довгострокового професійного розвитку.

Наше джерело повідомило, що на останній нараді в штабі "УДАРу" було прийняте рішення щодо участі Володимира Кличка у наступних президентських виборах. Відзначимо, що саме Володимир, а не його брат Віталій, очолить "Українську команду", волонтерський проект партії "УДАР", під час парламентських виборів. Протягом цього часу активно ведеться підготовка бази через залучення волонтерів, керівником якої є Артур Палатний, а також здійснюється робота з приваблення західних інвесторів, де Володимир Кличко має досить впливові зв'язки. Нагадаємо, що в лютому минулого року Київський міський голова Віталій Кличко та його брат Володимир передали 130 FPV-дронів та квадрокоптерів Mavic-3 українським бійцям на сході країни. Також, нещодавно Володимир Кличко відвідав батальйон "Свобода", 28 бригаду Лицарів Зимового Походу та 72 бригаду Чорних Запорожців на передовій на Донбасі. Його активна підтримка військових та зусилля у забезпеченні найсучаснішим обладнанням свідчать про глибоке зацікавлення та готовність до дій в складні часи для України.

• Володимир Кличко готується до участі в наступних президентських виборах і очолить "Українську команду" під час парламентських виборів, що свідчить про його політичну активність та амбіції.

• Підготовка бази через залучення волонтерів і робота з приваблення західних інвесторів є важливими аспектами стратегії Кличка у політичній арені.

• Дії братів Кличків у напрямку підтримки українських військових, передача їм сучасного обладнання та відвідування військових підрозділів на передовій свідчать про їхню підтримку та залученість до важливих питань національної безпеки.

• Активна позиція Володимира Кличка та його братів у справі підтримки військових допомагає підвищити їхню популярність та довіру серед громадськості.

• Усі ці фактори вказують на те, що Володимир Кличко виявляє себе як активний гравець на політичній сцені та виражає свою готовність брати участь у важливих процесах для майбутнього України.