Середа, 20 Травня, 2026

 Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

Важливі новини

Військові пояснили, чи можуть мобілізувати у 18 років

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

У соціальних мережах часто з’являються повідомлення зі скаргами на мобілізацію молодих чоловіків, яким ще немає 25 років, що викликає значний резонанс і обурення.

Відповідно до заяви ТЦК та СП, чоловіки віком від 18 до 25 років зазвичай зараховуються до категорії призовників. Однак, існують випадки, коли таких осіб можуть мобілізувати. Зокрема, це можливо, якщо чоловік:

У повідомленні ТЦК та СП йдеться про те, що з квітня 2024 року статус “обмежено придатний” було скасовано. Люди, які мали цей статус, залишаються військовозобов’язаними, навіть якщо їм менше ніж 25 років. Такі особи можуть бути перевірені на наявність актуальних військово-облікових документів і відправлені на повторне проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з новим законодавством, після проходження військово-лікарської комісії чоловік може отримати один із наступних статусів:

У військкоматі також зазначили нормативну базу, на яку треба орієнтуватися. Це закони “Про внесення змін до закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу'”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”, а також наказ Міністерства оборони України “Про затвердження змін до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України”.

Такі роз’яснення допомагають краще зрозуміти ситуацію з мобілізацією та знімають певні хвилювання серед населення.

“Слів не вистачає”: як артисти відреагували на ракетну атаку 17 червня

Після масованої ракетної атаки в ніч на 17 червня, яка забрала життя щонайменше 22 мешканців Києва, столиця оголосила 18 червня Днем жалоби. У місті заборонено проведення будь-яких розважальних заходів, а в інформаційному просторі — затишшя: українські артисти масово скасовують публікації рекламного і розважального характеру, висловлюючи співчуття та солідарність з постраждалими. У соцмережах десятки публічних осіб […]

Чоловік отримав три роки в’язниці за відмову від повістки

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

Згідно з матеріалами справи, у лютому 2024 року військово-лікарська комісія кременчуцької лікарні визнала чоловіка придатним до служби. Однак він заперечував це рішення, стверджуючи, що страждає на астму та гіпертонію. У зв’язку з цим він відмовився отримати повістку для відправлення до навчального центру та не з’явився у визначений час до ТЦК.

Це стало підставою для складання акту про відмову від отримання повістки, після чого документи були передані для кримінального розслідування.

На суді чоловік визнав свою провину, зізнавшись, що боявся потрапити на передову, проте це не змінило вироку — три роки позбавлення волі.

У пресцентрі ТЦК також зазначили, що це не перший випадок у Полтавській області, коли особам призначають реальні терміни за ухилення від мобілізації.

Теракт у Києві: нові деталі про нападника та хід подій

18 квітня 2026 року в Києві стався один з...

Ірину Фаріон поновили на посаді й призначили майже 124 тисячі гривень компенсації

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Президент України Володимир Зеленський затвердив закон, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 2025 року. Законопроєкт №12178, спрямований на реформування системи визначення інвалідності, отримав підтримку парламенту та був підписаний главою держави.

Зазначається, що закон було повернуто з підписом від президента України сьогодні, 30 грудня.

Як ми повідомляли, у листопаді Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №12178, яким передбачено реформу МСЕК. Зокрема, що з 1 січня 2025 року запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів.

19 грудня парламент ухвалив закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. Натомість, як зазначив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, з 1 січня 2025 року “впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях (сучасна система оцінювання функціонування особи)”.

The post  Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини