Понеділок, 31 Серпня, 2026

 Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

Важливі новини

Трамп під час зустрічі із Зеленським відзначив українського генерала

На саміті НАТО в Анкарі президент Сполучених Штатів Дональд...

Російська тактика “накопичення й масованого удару” — виклики для ППО та критичної інфраструктури

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що протягом вересня російські збройні сили системно концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, формуючи можливість для вибіркових, але надзвичайно інтенсивних ударів у певні дні. Замість постійного щоденного застосування ракетного озброєння, логістика противника, за даними ISW, дозволяє «накопичувати» боєприпаси та запускати їх великими пакетами, які супроводжуються одночасними масованими атаками сотень безпілотних літальних апаратів. Така координація ракетних і БПЛА-ударів має на меті ослаблення українських систем протиповітряної оборони (ППО) і збільшення ймовірності успішних уражень об’єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ця тактика створює кілька системних ризиків. По-перше, масовані хвилі атак підвищують імовірність одночасного перевантаження радарів, пунктів управління й зенітних підрозділів, що знижує здатність ППО ефективно розподіляти обмежені засоби перехоплення. По-друге, поєднання балістичних і крилатих ракет з численними дронами дозволяє противнику маневрувати між різними траєкторіями і типами загроз, ускладнюючи прогнозування і пріоритизацію цілей. По-третє, акцент на «пакетних» ударах підвищує шанс пошкодження або виведення з ладу критичних точок — підстанцій, водопостачання, транспортних вузлів, медичних закладів та об’єктів енергетики — що має не лише логістичні, а й соціально-політичні наслідки.

ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

Гендиректор Steko влаштував перепалку з ТЦК у Дніпрі

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

За його словами, під час прогулянки в парку його зупинили співробітники ТЦК, поліція та інші представники силових структур для перевірки документів. Положай стверджує, що надав усі необхідні документи, але військові нібито сказали, що в нього немає бронювання чи відстрочки, що автоматично робить його кандидатом на мобілізацію.

На опублікованому відео видно, як чоловік, схожий на Положая, обурюється та заявляє, що є генеральним директором великої компанії, яка працевлаштовує майже 1800 осіб, і грубо критикує військових, висловлюючи зневагу до них. Зрештою, конфлікт посилився, і ТЦК викликало підкріплення.

Положай у своїх соцмережах продовжив висловлювати своє невдоволення, називаючи працівників ТЦК «чмошниками», яких, за його словами, потрібно «бити». Він також стверджує, що блогери виклали відео з конфліктом, яке, на його думку, спотворює правду.

На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за перші п’ять місяців 2025 року отримав понад 1,6 тисячі звернень щодо дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це він повідомив під час публічного звіту, наголосивши, що ситуація є тривожною. Для порівняння: у 2023 році на дії ТЦК надійшло близько 500 скарг. […]

Чи справді хліб корисний для здоров’я: у чому небезпека популярних видів хліба?

Хліб — це основна частина раціону для багатьох українців, але не всі його варіанти приносять користь. Дієтологи підкреслюють, що деякі типи хліба можуть суттєво шкодити здоров'ю. Зокрема, серед них можна виділити білий хліб, хліб з консервантами, а також так званий «дієтичний» чи «фітнес-хліб», який насправді може містити сумнівні добавки, що не мають жодної користі для організму.

Білий хліб з очищеного борошна Цей вид хліба позбавлений багатьох корисних компонентів, таких як клітковина, вітаміни та мінерали. Він виготовляється з рафінованого борошна, що робить його багатим на прості вуглеводи. Після споживання білого хліба рівень цукру в крові стрімко зростає, а потім так само швидко падає, що може призвести до відчуття втоми та голоду вже через кілька годин. Такий ефект часто провокує переїдання й може сприяти збільшенню ваги в довгостроковій перспективі. Замість білого хліба краще обирати хліб із цільнозернового борошна або житній хліб, який має більш високий вміст клітковини й вітамінів.

Хліб із довгим терміном зберіганняЯкщо упаковка гарантує «свіжість» тижнями або місяцями — швидше за все, у складі є консерванти, стабілізатори та інші додатки. Регулярне вживання таких продуктів може викликати алергію, навантажувати печінку й нирки та послаблювати імунітет. Кращий вибір — домашній або пекарський хліб без хімії, що черствіє за кілька днів.

«Дієтичний» або «фітнес-хліб» із добавкамиМаркування «з висівками», «без глютену», «фітнес» не гарантує користі. Іноді такі вироби містять трансжири, підсолоджувачі, ароматизатори або наповнювачі, які компенсують відсутність традиційного смаку. Наслідки — перевантаження підшлункової, запалення судин і ризик набору ваги. Критерій корисності — простий склад: борошно, вода, сіль, закваска (або дріжджі).

Практичні поради• Читайте етикетки — чим коротший і зрозуміліший склад, тим краще.• Обирайте хліб на заквасці або цільнозерновий — він повільніше підвищує цукор у крові і містить більше клітковини.• Уникайте тривалозберігаємих «пакетних» виробів і продуктів зі списком інгредієнтів, що включає сумнівні добавки.• Якщо купуєте «фітнес-хліб», звертайте увагу на вміст цукру, трансжирів і штучних підсилювачів смаку.• Помірність — ключ: навіть корисний хліб краще їсти в помірних кількостях і поєднувати з білком та овочами.

Підсумок: повністю відмовлятися від хліба не обов’язково, але варто замінити рафіновані та промислово надмірно оброблені варіанти на більш натуральні — цільнозернові, житні або ті, що випечені на заквасці.

Президент України Володимир Зеленський затвердив закон, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 2025 року. Законопроєкт №12178, спрямований на реформування системи визначення інвалідності, отримав підтримку парламенту та був підписаний главою держави.

Зазначається, що закон було повернуто з підписом від президента України сьогодні, 30 грудня.

Як ми повідомляли, у листопаді Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №12178, яким передбачено реформу МСЕК. Зокрема, що з 1 січня 2025 року запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів.

19 грудня парламент ухвалив закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. Натомість, як зазначив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, з 1 січня 2025 року “впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях (сучасна система оцінювання функціонування особи)”.

The post  Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини