Ліквідація російського генерала Кириллова: деталі операції

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Українська влада взаємодіє з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемних каналів у мережі. Представник платформи, Ремі Вонг, заявив, що Україна надала список таких каналів як частину співпраці з Telegram у боротьбі з контентом, який може порушувати законодавство або викликати інші проблеми. Незважаючи на те, що деталі цього списку не розголошуються, Telegram підтверджує свою здатність забезпечувати безпеку користувачів та стверджує готовність приймати заходи щодо виключення проблемного контенту.

Щодо реакції з боку української влади, Комітет з питань свободи слова Верховної Ради висловив стурбованість щодо потенційної загрози національній безпеці, що виходить від Telegram. Однак глава Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що блокування месенджера в Україні є неможливим. На додаток, адміністрація Telegram відмовляється блокувати канали, які поширюють російську пропаганду, що підтверджує складність ситуації.

У контексті цих подій, виникає питання про те, як українська влада збирається реагувати на проблему з потенційно проблемним контентом у Telegram та які можливі наслідки це може мати для користувачів месенджера в Україні.

У висновку можна сказати, що стаття висвітлює важливий аспект співпраці України з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемного контенту. Представник платформи підтвердив отримання списку каналів від української влади та зазначив готовність до вжиття заходів щодо усунення проблемного контенту.

Зауважено, що українська влада висловила обурення щодо можливої загрози національній безпеці, яка виходить від деяких каналів у Telegram. Однак існує роздум про складність блокування цієї платформи в Україні, оскільки Telegram володіє відкритим вихідним кодом та надійним шифруванням.

У контексті цього, виникає питання про те, як українська влада планує вирішити проблему з контентом у Telegram та як це може вплинути на користувачів месенджера в Україні.