Львівська мерія оголосить тендери на ремонт трьох головних магістралей із відтермінуванням оплати

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

У ніч на п’ятницю, 19 квітня, Росія знову здійснила напад на Україну за допомогою ракет та снарядів. Вибухи прогриміли в містах Дніпро та Одеса. У Дніпрі одна з ракет влучила у житловий багатоповерховий будинок, спричинивши пожежу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Лисак. “У нашому місті горить п’ятиповерхівка. Вона частково зруйнована. Під завалами можуть знаходитися люди”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Пізніше Лисак зазначив, що крім житлового будинку, пошкоджені ще два інфраструктурних об’єкти. У місті зареєстровано 2 загиблих та 15 поранених. Мер Дніпра Борис Філатов додав, що ракетний удар стався у центрі міста. “Це трапилося у самому серці міста. Жертвами стали мирні жителі”, — написав він у своєму офіційному обліковому записі на Facebook.

Лисак також зазначив, що є пошкодження й в інших районах області, зокрема в Криворізькому, де пошкоджений інфраструктурний об’єкт. Крім того, від обстрілу постраждав Синельниківський район, де є загиблі та поранені, включаючи дітей. Один з поранених у важкому стані. Частково зруйновано 4 приватних будинки, ще 8 отримали пошкодження.

В атаках, здійснених Росією у ніч на 19 квітня, було серйозно пошкоджено житлові будинки та інфраструктурні об'єкти у містах Дніпро та Одеса. Серед жертв є загиблі та поранені, включаючи навіть дітей. Ці напади викликали значну загрозу для мирного населення та інфраструктури регіону. Звершення подібних актів агресії підкреслює необхідність міжнародної реакції та підтримки України в її боротьбі за територіальну цілісність та безпеку.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.