«Любов переможе все»: співачка Настя Каменських прокоментувала чутки про розрив

За результатами цього дослідження, в інциденті, який призвів до загибелі понад 50 українських військовослужбовців, що перебували в полоні, є ознаки відповідальності російської сторони. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти та вимагає подальшого ретельного розслідування.

Повідомляється, що однією з головних версій є вибух закладеного пристрою. Одночасно з тим відбувалися постріли з «Граду», щоб заглушити вибухи.

Як заявляють полонені, які вижили, вранці 27 липня 2022 року групу «азовців» перевели в окреме приміщення, розташоване на віддалі від інших бараків. Їм пояснили переведення ремонтом їхнього старого барака. Хоча там залишилися інші полонені, які пізніше заявили, що ремонту не було. Того ж дня охоронці вирили для себе окопи.

28 липня керівництво колонії наказало перенести пости охорони подалі від нового барака, а охоронці одягли бронежилети і каски, чого вони раніше ніколи не робили. Увечері пролунали гучні постріли з «Граду», але таке траплялося і раніше.

А вже вночі пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинули полонені. Ті, що вижили, вибігли на вулицю, але охоронці стріляли в повітря, казали не наближатися до воріт, сміялися, кидали в людей ганчірки та світили ліхтариками.

Медики прибули лише через кілька годин – українські полонені з інших бараків із медичною підготовкою.

Потім тих, хто вижив, поселили в окремому приміщенні, що, на думку експертів ООН, було покликане не дати їм розповісти про те, що сталося.

Деякі ув’язнені розповіли, як після цього на місце події приїхали вдягнені у військову форму люди, які принесли з собою коробки з уламками ракет HIMARS і розклали їх біля барака.

Нагадаємо, що офіційною версією Міноборони РФ є український удар HIMARS по бараку.

Україна заявляє, що полонені загинули внаслідок вибуху, влаштованого росіянами.

Кабінет Міністрів України розглядає можливість продовження програми економічного планування на 2024-2025 роки. Експерти відзначають, що остаточне рішення залежатиме від багатьох факторів, включаючи загальну економічну ситуацію в країні.

Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

“Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

“Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.