«Любов переможе все»: співачка Настя Каменських прокоментувала чутки про розрив

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.

Заступник голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, Володимир Чернєв, оголосив про важливі зміни у вимогах щодо оновлення особистих даних громадян. За новим законом про мобілізацію, оновлення інформації стане не просто правом, але й обов’язком кожного громадянина. Ця ініціатива має на меті підвищення готовності держави до відповіді на загрози для національної безпеки. Оновлення персональних даних допоможе уряду зберігати актуальну та повну інформацію про населення, що є важливим аспектом ефективної мобілізації та оборони.

Згідно з новим законом, громадяни мають внести необхідні зміни у свої особисті дані протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності. Недотримання цього обов’язку може призвести до відповідальності згідно з законодавством.

Володимир Чернєв також зазначив, що для осіб, які намагатимуться уникнути обов’язків, обговорюються три варіанти обмежень: тимчасова заборона на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та можливе блокування рахунків у банках. Однак варіант блокування рахунків у банках не отримав підтримки Комітету.

У результаті заяви заступника голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Володимира Чернєва відбулися важливі зміни щодо оновлення особистих даних громадян у контексті закону про мобілізацію. Тепер оновлення цих даних стало обов'язковим для кожного громадянина, а не лише правом. Це крок спрямований на підвищення готовності країни до реагування на загрози та збереження актуальної інформації про населення, що є важливим для ефективного функціонування системи мобілізації та оборони. Уряд закликає громадян дотримуватися цього обов'язку, оскільки його порушення може мати правові наслідки. Крім того, розглядаються варіанти обмежень для тих, хто намагається уникнути військової повинності, однак окремі заходи, зокрема блокування банківських рахунків, поки що не отримали підтримки від Комітету.

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.