Магній у щоденному раціоні: природна підтримка енергії та балансу організму

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Пенсію по інвалідності Стефанчук декларує з 2019 року. Підтвердження діагнозу він отримував у Хмельницькому, де на той час головою комісії була скандальна Тетяна Крупа. Варто зазначити, що майбутній «заслужений юрист України», у 2003 році здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Право», у Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Через три роки Стефанчук уже став доцентом кафедри цього інституту, можливо, не без впливу родини.

Як зазначається у декларації, за 2023 рік Стефанчук заробив у Верховній Раді 800 тис. гривень. Але це не єдині його доходи – він також задекларував 42 тис. грн зарплати, отриманої у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, та 477 тис. гривень у Київському університеті Шевченка. Також він отримав 103 тис. грн пенсії.

Подружжя зберігає в готівці 65 тис. доларів та 42 тис. євро. Нардеп задекларував чимало іншого цінного майна: йдеться про бібліотеку наукової літератури з близько трьома тисячами примірників книг на тему права, а також колекцію монет і купюр на 2 тисячі екземплярів. Його дружині також належать чотири картини та гобелен.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Росіяни атакують одразу за кількома напрямками.

Так, армія РФ на Донеччині суттєво просунулася під Великою Новосілкою, свідчить карта українського пабліка Deep State. Росіяни заглибилися приблизно на три кілометри на двох ділянках – біля Рівнополя і Новодарівки.

Російські пабліки заявляють, що Рівнепіль уже захоплено (чого Україна не підтверджувала), також їхня армія увійшла в Макарівку (що збігається і з картою DS).

Основний напрямок руху – з півдня на захід від Великої Новосілки, що може мати на меті обійти місто із заходу. Зі сходу російські війська вже перебувають недалеко від нього. Учора повідомлялося, що російські війська проводять штурмові дії силами до 50-60 осіб за раз, а також за підтримки ББМ і підрозділів на баггі.

Друга ділянка, де росіяни вчора пішли в наступ – Гуляйполе Запорізької області. Це місто розташоване близько – за півтора кілометра – від лінії фронту. Українські військові вчора повідомили про механізований штурм у бік міста і про просування російських військ.

«На лівому фланзі від Гуляйполя противник мав чималі просування за сьогоднішній день, змогли просунутися на кілька кілометрів. Поки всі обсмоктують новини про те, що до Дніпропетровської області 11 км, то тим часом уже менше 9 км», – написав лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”.

На карті Deep State просування під Гуляйполем не зафіксовано.

Крім того, росіяни після захоплення Селидова поступово від нього просуваються на захід у бік Дніпропетровської області. Ніби «паралельно» південному фронту. Якщо цей рух буде успішним, то створить серйозні проблеми для логістики українських військ у районі Великої Новоселівки та Гуляйполя.

Українське командування, тим часом, заявляє, що можуть бути подальші штурми в Запорізькій області найближчими днями.

За словами спікера Сил оборони півдня Волошина, атаки можуть створити нову точку тиску для українських військових, які й так відступають на сході. Хоча поки незрозуміло, чи буде це один масштабний наступ росіян, чи окремі штурми.

«Штурми можуть розпочатися найближчим часом, ми навіть не говоримо про тижні, ми очікуємо, що це станеться в будь-який день», – сказав речник. Він додав, що російські війська в цьому районі чисельно значно перевищують за чисельністю українських військових.

Український офіцер із позивним «Алекс» вважає, що це початок великого бою.

«На Запорізькому напрямку обстановка дедалі напруженіша, у всіх уже сформувалося стійке відчуття, що п…дячка незабаром», – написав він.

Як ми вже писали, наступ росіян на південному фронті набагато небезпечніший для України, ніж їхнє просування на Донбасі, адже створює загрозу їхнього виходу до Запоріжжя і Дніпра з подальшим штурмом і захопленням цих міст. Такий розвиток може мати катастрофічні наслідки для всього фронту, оскільки «розріже» логістику ЗСУ, а також дасть змогу росіянам вийти на правий берег Дніпра.

Тому, якщо дійсно виникне така загроза, то українське командування, напевно, кине на цей напрямок усі наявні резерви, а якщо знадобиться, то й перекине підрозділи з Курської області.

Але поки що, повторимося, не дуже зрозуміло, чи мають намір росіяни тут розпочинати повномасштабний наступ і чи мають для нього у них достатньо сил. Але якщо почнуть, то це буде битва, яка, багато в чому, і зумовить подальший хід війни.

Урядова постанова №560, яка стосується надання відстрочок від військової служби, викликала широкі обговорення та критику через відсутність чітких критеріїв для відмови. Брак конкретних підстав у регулюванні цього питання створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам без чітких обгрунтувань, що потенційно може призвести до зловживань та правових проблем.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.