Майбутнє Острога – без минулого: чергова забудова знищила пам’ять століть

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він також повідомив, що внаслідок російських атак значно постраждала авіаційна інфраструктура, і було пошкоджено понад 15 цивільних аеропортів. Окрім того, росіяни здійснили майже 60 атак на портову інфраструктуру, що призвело до пошкодження або знищення понад 300 об’єктів і 22 цивільних суден, із численними жертвами серед людей.

Незважаючи на ці труднощі, завдяки зусиллям українських Сил оборони вдалося стабілізувати морський коридор. За словами Шмигаля, через нього за період війни перевезено понад 75 млн тонн вантажів на більш ніж 2800 суднах. Це дозволяє підтримувати важливі міжнародні поставки, незважаючи на проблеми в інших сферах транспортної інфраструктури.

Також, Міністерство розвитку громад та територій разом з Посольством США презентувало дорожню карту для відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану, щоб зберегти авіаційну інфраструктуру та кваліфіковані кадри, що дозволить швидко відновити цивільні польоти після завершення війни.