Майк Помпео в наглядовій раді Fire Point: ще один крок до приватних ігор у політиці та бізнесі

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.