П’ятниця, 24 Квітня, 2026

Майнові питання та минуле на митниці: чому кандидат на посаду голови митної служби опинився під пильною увагою

Важливі новини

Що робити під час панічної атаки: поради експертів та практичні методи боротьби

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” пояснили, що панічна атака може виникати без видимих причин, коли тіло помилково переходить у режим “бийся або біжи”, навіть коли реальної загрози немає. Це часто трапляється через стрес, перевтому, емоційне вигорання або інші фактори.

Симптоми панічної атаки включають:

Щоб зменшити прояви панічної атаки, можна скористатися технікою “5–4–3–2–1”, яка полягає в концентрації на навколишніх речах та відчуттях. Якщо ж атаки повторюються і значно впливають на життя, необхідно звернутися до фахівця.

Підтримка лікаря допоможе визначити причини і розробити стратегію боротьби з панічними атаками, що можуть ставати серйозною проблемою, якщо залишаються без уваги.

З радістю допоможу

Мета — це для сайту, блогу, соцмереж, презентації, рекламної кампанії чи іншого?

Обсяг (приблизна кількість слів або сторінок).

Дослідники зазначають, що саме десятиліття від 40 до 50 років є найбільш енергозатратним і психологічно напруженим для більшості людей. Причину вони пояснюють так званим феноменом «сендвіча», коли людина одночасно відповідає і за старше, і за молодше покоління.

У цей період літні батьки все частіше потребують допомоги — як фізичної, так і фінансової. Водночас діти, особливо підлітки або студенти, вимагають значної емоційної залученості та витрат. Паралельно зростає професійна відповідальність: саме на четвертому-п’ятому десятку життя більшість людей досягають кар’єрного піку, а страх втратити стабільність стає особливо гострим.

Аналіз показав, що у віці близько 40 років люди сплять найменше та найгірше за все життя. Хронічна багатозадачність і постійна напруга підтримують високий рівень кортизолу — гормону стресу. Через це організм тривалий час працює в режимі підвищеної готовності, що виснажує нервову систему.

Науковці також виявили, що саме в середньому віці рівень задоволеності життям часто падає до найнижчої позначки. Люди частіше відчувають втому, емоційне вигорання та тривогу щодо майбутнього.

Водночас дослідники наголошують: після 50 років ситуація поступово змінюється. Рівень стресу знижується, а відчуття контролю над власним життям зростає. Діти стають більш самостійними, професійні амбіції стабілізуються, з’являється більше часу для особистих інтересів.

Цей період вчені називають «другим диханням» — часом, коли людина починає більше цінувати баланс, здоров’я та власний комфорт.

Таким чином, найскладніший відрізок життя припадає не на старість, а на середній вік, коли відповідальність і навантаження досягають максимуму. Втім, за словами дослідників, усвідомлення цього факту може допомогти людям краще планувати ресурси та уникати хронічного виснаження.

Щоденні обстріли України: можливий інструмент політичних розправ – резонансний інцидент у Харкові

Експерти з безпеки та аналітики висловлюють різні думки щодо цього випадку. Деякі вважають, що такі події потребують ретельного розслідування для встановлення всіх обставин.

Руками російських окупантів скоєно замах на життя Юрія Сапронова.

Щоденні обстріли України російськими ракетами стали не лише темою численних спекуляцій, а й можливим інструментом політичних розправ. Нещодавні події у Харкові викликали широкий суспільний резонанс та потребують особливої уваги.

Раніше ЗМІ повідомляли про те, як Віталій Кличко та Олександр Кубраков використовували свої контакти у Білорусі для звільнення територій двох лікарень. Проте, вчорашній інцидент у Харкові виходить за межі здорового глузду.

Вчора російська ракета потрапила до будинку Юрія Сапронова, відомого підтримкою до останнього Залужного, і не публічною але об’єктивною критикою на адресу президента України Володимира Зеленського та голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Сапронова неодноразово попереджали про наслідки його висловлювань, але він відмовлявся мовчати, заявляючи, що не може залишатись осторонь, коли відбувається явна диверсія проти України.

Сапронов, який має підтримку харків’ян, має реальні шанси обійняти посаду мера Харкова. Пряме влучення ракети до його будинку викликає припущення, що в Офісі президента сприймають його політичні амбіції як загрозу. Таким чином, виникають побоювання, що влада готова застосовувати найпідліші та цинічні методи для усунення конкурентів.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому народному депутату України Михайлу Головку у недекларуванні майна на загальну суму понад 2 млн грн. Політик підозрюється у приховуванні інформації про квартиру, кошти на рахунках та нежитлові приміщення. Як відомо, Михайло Головко був народним депутатом України 7-го та 8-го скликань, ексголовою […]

The post Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Останні новини