Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Сибіга наголосив, що Росія продовжує свою агресивну політику, і закликав міжнародну спільноту до рішучих дій:

“Це справжня відповідь військового злочинця Путіна всім, хто останнім часом телефонував і відвідував його. Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення,” – написав міністр у соцмережі X.

За даними Повітряних сил України, атака розпочалася о 05:42 ранку. В небі було зафіксовано щонайменше 45 ракет, включно з “Калібрами” та “Кинджалами”. Цілі російських ударів включали Київ, Одесу, Кривий Ріг, Кропивницький, а також інші регіони України, такі як Миколаївщина, Житомирщина, Хмельниччина, Полтавщина та Чернігівщина.

В Міненерго заявили, що РФ атакувала критичну інфраструктуру, зокрема об’єкти генерації та передачі електроенергії. Через це оператор системи передачі змушений був запровадити режим екстрених відключень.

Президент Володимир Зеленський раніше застерігав про можливість нових масованих ударів з боку РФ, які спрямовані на підрив енергосистеми та морального духу українців. Масована атака 17 листопада стала черговим підтвердженням цього сценарію.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

Повстанці продовжують виставляти мужні опори російським окупантам на теренах Донеччини. Останнім часом їхні атаки особливо активізувалися, зокрема, село Уманське, що розташоване в Покровському районі, стало новим об'єктом вторгнення. Напрямок, де розгортається ця боротьба, належить до найгарячіших на лінії фронту, і це ще раз підтверджує витривалість та героїзм українських захисників. Українські військові продовжують відстоювати свою землю, використовуючи усі доступні засоби та стратегії, щоб запобігти подальшому просуванню ворожих військ.

Про це 26 травня повідомив портал DeepState, опублікувавши оновлену карту. Згідно з їхньою інформацією, армія РФ також мала успіхи в Іванівці.

«Ворог окупував Уманське і просунувся в Іванівці», – йдеться у повідомленні. Російські війська продовжують наступ, прагнучи захопити якнайбільше територій України. З початку 2024 року Росія захопила майже на 100 кв.км більше, ніж за останні три місяці 2023 року. Причиною є брак зброї у ЗСУ.

Лише за квітень під контроль РФ перейшло близько шести сіл на донецькому напрямку. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що досягнення Росії в Очеретино поставили командування РФ перед вибором: продовжувати наступ на захід у напрямку Покровська або наступати на північ у напрямку Часового Яру.

Також під час наступу на Харківщині росіяни захопили понад десять сіл. Військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Ріпке стверджує, що на початку травня ворог атакував позиції Сил оборони у двох місцях на півночі регіону.

Загалом експерти зазначають, що РФ захопила під час весняного наступу більше територій, ніж Україна звільнила під час контрнаступу 2023 року. ISW спрогнозував, як далеко просунеться наступ РФ влітку і коли слід очікувати на контрнаступ ЗСУ.