П’ятниця, 17 Липня, 2026

Росіяни мають щонайменше 13 майданчиків запуску “Шахедів”

Важливі новини

У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

Ця справа привернула значну увагу громадськості та ЗМІ, оскільки вона стосується критично важливого питання забезпечення військовослужбовців якісним спорядженням, особливо в умовах підвищеної напруги та необхідності постійної бойової готовності.

Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним. Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві. Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

Що потрібно знати з 1 жовтня студентам про мобілізацію

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами адвокатів Євгена Камишева та Руслана Мельніка, студенти призовного віку, які навчаються на денній або дуальній формі, здобуваючи першу вищу освіту, користуються відстрочкою. Не підлягають призову також асистенти-стажисти, аспіранти і докторанти. Незалежно від форми навчання (бюджет чи контракт), право на відстрочку залишається за студентами, але для її підтвердження необхідно подати до територіального центру комплектування (ТЦК) довідку з деканату навчального закладу.

Винятком є наукові та науково-педагогічні працівники, які мають науковий ступінь. Педагоги професійно-технічних училищ отримують відстрочку тільки при наявності основного місця роботи на 0,75 ставки.

Коли студенти можуть бути призвані?

Існують ситуації, коли студенти можуть бути позбавлені права на відстрочку. Це стосується тих, хто:

Під час канікул студенти можуть зберігати відстрочку, якщо переходять з одного курсу на інший. Однак, якщо особа вступає на вищий рівень освіти, під час перерви між семестрами вона не вважається студентом і може бути призвана.

Студенти старші за 30 років

У 2023 році був зареєстрований законопроєкт, що передбачає позбавлення відстрочки для чоловіків старше 30 років, які навчаються. Однак на момент 2024 року цей закон ще не ухвалено, тому чоловіки, які здобувають безперервну першу вищу освіту, як і раніше, не підлягають призову.

Таким чином, у 2024 році мобілізація студентів в Україні буде проводитися з урахуванням нових правил, які варто знати, щоб уникнути непередбачених ситуацій.

Зеленський розкрив причини російської ініціативи “перемир’я” перед 9 травня

Президент України Володимир Зеленський висловився щодо пропозиції Росії про...

Акторка Любава Грєшнова розповіла про свої відчуття під час клінічної смерті

Відома українська акторка, зірка популярних серіалів “Будинок для двох”, “Моє нове життя” та “Страшна красуня” Любава Грєшнова поділилася враженнями від пережитих двох клінічних смертей. В інтерв’ю Славі Дьоміну акторка розповіла про причини цих трагедій та свої відчуття в той момент. Обидва випадки сталися ще під час студентських років Любави. Перший інцидент трапився в гуртожитку, коли […]

The post Акторка Любава Грєшнова розповіла про свої відчуття під час клінічної смерті first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

У першому кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні зросла на 24% у річному вимірі й сягнула 23 460 гривень. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики. Для порівняння, у першому кварталі 2024 року середній розмір заробітку становив 21 473 гривні. Найвищі зарплати традиційно зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — у середньому 65 579 […]

Російські окупанти розгорнули розгалужену мережу стартових майданчиків для запуску ударних дронів-камікадзе типу “Шахед”, що становить постійну загрозу для української інфраструктури. Про це заявив військовий експерт аналітичного центру Defence Express Іван Киричевський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

За його словами, наразі нараховується щонайменше 13 майданчиків, з яких окупанти запускають “Шахеди”, і це може бути далеко не повний перелік. Деякі з них облаштовані у вигляді заглиблених, укріплених баз, які росіяни спеціально риють для зберігання дронів та розміщення особового складу.

Публічно було відомо, що в одному з ударів Storm Shadow/SCALP-EG поцілили саме в такий укріплений склад. Росіяни не шкодують зусиль для побудови фортифікацій під зберігання “Шахедів”, — зазначив Киричевський.

Експерт підкреслив, що потужні удари по стартових майданчиках вимагають великих ресурсів, тож найбільш стратегічно важливим зараз є створення запасу далекобійного озброєння — як власного виробництва, так і отриманого від партнерів.

Є ініціативи з боку Німеччини щодо допомоги у виробництві ракет великої дальності, однак це процес не швидкий. Саме тому потрібно вже зараз нарощувати ракетний потенціал, щоб у перспективі мати змогу бити не по наслідках, а по причинах — зокрема по місцях, де відбувається виробництво чи складання дронів”, — наголосив Киричевський.

Окремо експерт згадав виробничий центр у місті Єлабуга (Татарстан), де, за даними розвідки, налагоджено збірку “Шахедів” із комплектуючих, що надходять із Китаю та інших країн. Киричевський порівняв цей об’єкт із “гігантською складальною майстернею”, що має риси концтабору у стилі нацистської Німеччини або китайських таборів для уйгурів.

Це дуже великий об’єкт, де працюють сотні, якщо не тисячі людей. Їм постачають запчастини, а вони клеять, зшивають і передають далі. Саме цей вузол треба методично знищувати — це логіка війни”, — підкреслив він.

Попри складність такої операції, Киричевський вважає, що удари по виробничій базі в Єлабузі можуть дати стратегічно більше, ніж спроби знищити всі пускові майданчики одночасно.

Війна дронів уже давно перестала бути лише тактичною зброєю. Це частина великого промислового механізму. І доки Росія матиме змогу зберігати, збирати та запускати “Шахеди” у промислових масштабах — загроза для України не зникне. Єлабуга, як вузол цього процесу, має всі шанси стати ціллю №1 для українських далекобійних ракет.

Останні новини