Четвер, 15 Січня, 2026

Майже 37 мільйонів гривень застави за підозрюваних депутатів: деталі справи про ймовірні хабарі у Верховній Раді

Важливі новини

У Володимирі на Волині знайдено унікальний “Скарб купця” княжої доби

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

Нове дослідження показало, що тривалість життя людини залежить від способу життя, харчування та емоційно-психологічного стану. Вчені розробили спеціальну систему аналізу, яка дозволяє оцінити стійкість організму та прогнозувати його потенційну довжину життя. Ключовим показником виявився так званий фактор динамічного стану організму. Протягом життя цей фактор поступово знижується, і досягає критичного рівня приблизно до 150 років. Вимірюючи […]

Кабмін заборонив виселення внутрішніх переселенців із тимчасового житла

Уряд України прийняв істотне рішення, спрямоване на захист вразливих категорій внутрішніх переселенців. Згідно з оновленими правилами утворення фондів житла для тимчасового проживання, їх обліку та надання, прийнятими Кабінетом Міністрів України, виселення цих груп громадян із тимчасового житла тепер заборонене, згідно з Постановою КМУ від 29 квітня 2022 року №495. Про це повідомляє офіційний канал Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Ця постанова має на меті надати окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення їх із житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, на внутрішніх переселенців, які належать до вразливих категорій громадян, не поширюватиметься обмеження за строком проживання, передбачене абзацом восьмим частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб". Зазначається, що зміни спрямовані на посилення гарантій правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Проект відповідного документу розробило Мінреінтеграцію на виконання Закону України від 8 листопада 2023 року № 3446-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо деяких питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання".

Уряд України прийняв важливе рішення, спрямоване на захист внутрішніх переселенців, які потрапили у складну життєву ситуацію через військові конфлікти та тимчасову окупацію територій. Згідно з новими змінами до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам, виселення цих груп громадян тепер заборонено. Це рішення має на меті забезпечити додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення з житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, уряд створює умови для забезпечення правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, забороняючи їх виселення з тимчасового житла без їхньої волі.

Депутат підтримав масові перевірки документів ТЦК

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

“Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.

Багатство Порошенка в лютий 2024 перевищує його доходи за весь попередній 2021 рік

Зафіксовано факт, що Петро Порошенко значно збільшив свої статки лише за лютого місяця 2024 року на понад 250 мільйонів гривень. Це вражаючий ріст, порівняно з його доходами за увесь минулий 2021 рік, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції "Європейська солідарність" заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Його доходи включають відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також дивіденди та проценти від цінних паперів.

Порівняно з цим, за весь 2021 рік Порошенко збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лише лютень 2024 року. Його статки за рік війни зросли на $224 мільйони, роблячи його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка оцінюється приблизно у $1 мільярд.

За вищезгаданими даними можна зробити кілька висновків. По-перше, статки Петра Порошенка значно зросли лише за короткий період, відзначившись вражаючим ростом у лютому 2024 року порівняно з усім минулим 2021 роком. Його доходи включають різноманітні джерела, такі як відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

По-друге, цей ріст у статках порівнюється з іншими періодами, зокрема з 2021 роком, і виявляється набагато значущішим, що може викликати певні питання щодо джерел цього зростання.

Зрештою, ці дані підкреслюють важливість контролю за майновим станом та декларуванням доходів у політичних осіб, щоб забезпечити прозорість та відповідність закону.

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

Останні новини