Майже половина українців економлять на їжі

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Війна завжди стимулювала розвиток нових технологій, і сьогодні цей процес особливо відчутний у сфері військового будівництва. Через швидкі зміни лінії фронту, активне використання безпілотних літальних апаратів та потужної артилерії виникає нагальна потреба у захисних спорудах, які можна зводити швидко та безпечно, навіть у зоні активних бойових дій. Традиційні методи будівництва в таких умовах часто виявляються надто повільними або небезпечними, тож на перший план виходять інноваційні технології, серед яких особливо помітний будівельний 3D-друк.

Будівельний 3D-друк дозволяє створювати об’єкти шляхом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до заздалегідь розробленої цифрової моделі. Цей метод значно скорочує час зведення споруди та знижує потребу у численному персоналі, що особливо важливо в умовах ризику обстрілів. Крім того, технологія дозволяє створювати складні геометричні конструкції, які підвищують стійкість укриттів та забезпечують кращий захист для людей та техніки.

Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

будівництво триває від кількох годин до одного дня;

система працює автономно, без значної участі людей;

споруди можна адаптувати під конкретні умови;

знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.