Майже половина українців економлять на їжі

Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

• Польська блокада українського кордону призвела до серйозного зростання цін на паливо в Україні, зокрема на автогаз та дизельне паливо.

• Прогнозується подальше підвищення цін на паливо, зокрема на бензин, через зростання цін на нафту на світовому ринку.

• Ситуацію ускладнює також військова активність Російської Федерації, яка наносить удари по складах та місцях зберігання палива в Україні.

• Проблеми з дефіцитом і подорожчанням палива можуть мати серйозний вплив на сільське господарство та економіку України, зокрема під час початку посівної кампанії.

• Для вирішення цих проблем необхідно вжити ефективних заходів, включаючи пошук альтернативних шляхів постачання палива, зміцнення енергетичної безпеки та впровадження заходів контролю за цінами на паливо.

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.

Уряд активно працює над вирішенням проблеми дефіциту генеруючих потужностей в Україні. Шляхом спонукання бізнесових структур та приватних осіб до активного створення власних джерел енергії, влада сподівається на покращення ситуації в енергетичному секторі країни. Нові ініціативи та програми сприятимуть розвитку альтернативних джерел енергії та створять стимули для впровадження енергоефективних технологій. Залучення приватного сектору до цього процесу не лише забезпечить стабільність енергопостачання, а й сприятиме зростанню інвестиційної привабливості України та створенню нових робочих місць у сфері енергетики.

Як ми вже писали, частина підприємців цим уже почала займатися, але купувати свої генеруючі установки по кишені далеко не кожному.

Останніми днями влада зробила низку заяв з обіцянкою допомогти в цій справі.

Учора прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує програму пільгового кредитування на закупівлю енергетичного обладнання як для громадян, так і для бізнесу. І сказав, що вчора уряд затвердив порядок надання фінансової підтримки фізособам, які встановлюватимуть генерувальні установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Мабуть ідеться про сонячні панелі, вітрові та теплові установки.

Шмигаль повідомив, що сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме 244 тис. грн. А максимальна сума кредиту – 480 тисяч гривень строком на 5 років.

Коли саме запрацюють нові кредитні програми і які будуть умови кредитування бізнесу, прем’єр не уточнив.

У банківській же спільноті очікують, що енергетичні кредитні програми (і для фізосіб, і для бізнесу) запустять через Фонд розвитку підприємництва, який наразі веде держпроект кредитування «5-7-9%».

Фінансисти розповіли, що напередодні спеціальну нараду з енергетики провів голова НБУ Андрій Пишний, на якій закликав банки активніше кредитувати енергетичні проєкти, насамперед з генерації.

За словами банкірів, голова НБУ заявив, що влада вважає своїм пріоритетом населення – саме його насамперед намагатимуться забезпечити електроенергією. Бізнес же піде за залишковим принципом.

Чиновники вважають, що компанії зобов’язані самі думати, як себе забезпечувати світлом, а не розраховувати на владу, а банкіри їм мають у цьому допомогти грошима, відкривши кредитні програми.

“Пишний постарався максимально натиснути на банки і заявив, що “енергетика має стати головним пріоритетом у кредитуванні”. Великі проекти на великі суми потрібно фінансувати групами (банків), у рамках консорціумного кредитування. При цьому настійно залучати місцеву владу, ОТГ (об’єднані територіальні громади). Щоб стимулювати енергетичне кредитування, НБУ пообіцяв спростити вимоги до застав (дозволять надавати менше забезпечення) як виняток. Щодо ціни такий розрахунок: при середній ціні гривневих ресурсів у 6% (депозити + кошти на картах/поточних рахунках) від банків чекають кредитування в середньому під 13-14% річних, і частину з цієї ставки може покривати центральна влада або влада на місцях. Нацбанк розраховує, що банки запустять і впровадять нові енергетичні кредити протягом 6 місяців”, – сказало джерело “Страны” в одному з банків.

А також уточнило, що з інших питань (не енергетичних) Андрій Пишний говорив про повернення права власників на виведення дивідендів з прибутку банків, яке заборонене з початку повномасштабного вторгнення. Що саме вирішать – поки неясно. Обіцяють відповісти ближче до кінця літа, після того, як НБУ перерахує капітали банків за новими вимогами. По суті Пишний дав зрозуміти, що дозволить виведення дивідендів, якщо зрозуміє, що банки зможуть безболісно виконувати вимоги капіталізації. Але якщо їм самим не вистачатиме коштів, репатріацію дивідендів не дозволять.