Середа, 23 Липня, 2025

Маневри родини Суркісів: зміна суддів у справі з “ПриватБанком”

Важливі новини

Негода паралізувала Львів: річка вийшла з берегів, автостоянки під водою

У ніч на 10 липня у Львові розпочалася потужна злива, яка вже призвела до серйозних підтоплень в місті та низці громад області. Після кількох спекотних днів із температурою близько +30°C у регіон різко прийшло похолодання, що супроводжується інтенсивними дощами. За прогнозами синоптиків, опади триватимуть щонайменше до кінця дня. Затоплені вулиці, перші поверхи та автостоянки Найскладніша […]

Скандал у Міноборони: Лієв вільний після підозрілих $1,5 млрд втрат

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Російські війська активізували наступ на Краматорському і Новопавлівському напрямках, – DeepState

За останні 24 години російська армія продовжила змінювати лінію фронту на Краматорському та Новопавлівському напрямках, здійснюючи активне просування поблизу низки населених пунктів на Донбасі. За даними ресурсу DeepState, російські війська посилили контроль на південь від Костянтинівки, розширюючи зону свого впливу на Краматорському напрямку. Зокрема, вони вирівняли лінію зіткнення біля села Попів Яр та вели наступальні […]

У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.

За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.

В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.

Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.

Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.

Суд визволив колишніх членів НКРЕКП від кримінальної відповідальності за допомогою строків давності

Вирішальний крок в справі колишніх членів Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Бориса Циганенка та Юрія Голляка, вчинив Вищий антикорупційний суд, звільнивши їх від кримінальної відповідальності за службову недбалість. Наразі суд також вирішив не розглядати цивільні позови щодо компенсації збитків, оскільки закінчилися строкі давності. Захист заявив, що злочинні дії відбулися ще у 2016 році, коли члени НКРЕКП підтримали впровадження формули "Роттердам+", яка викликала скандал через закупівлю вугілля з Росії, що призвело до збитків у розмірі 39 млрд гривень. Прокурор не спростував клопотання захисту, але зауважив, що злочинні дії відбулися після голосування за формулу.

Згідно з вироком Вищого антикорупційного суду, колишні члени Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Борис Циганенко та Юрій Голляк, були звільнені від кримінальної відповідальності через минулі строки давності за звинуваченням у службовій недбалості. Рішення суду також включало відмову у розгляді цивільних позовів про відшкодування збитків. Суд прийняв думку захисту, що кримінальні дії сталися ще у 2016 році, коли було прийнято рішення про впровадження формули "Роттердам+", яка стала причиною скандалу через закупівлю вугілля з Росії, спричинивши збитки на суму близько 39 млрд гривень. Прокурор не заперечив це твердження, однак зауважив, що злочинні дії сталися після голосування за формулу.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов’язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п’яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов’язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов’язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов’язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв’язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об’єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Останні новини