П’ятниця, 3 Липня, 2026

Маша Єфросиніна звинуватила Ольгу Фреймут у брехні щодо булінгу

Важливі новини

В Україні виявлено випадки метапневмовірусу: реальна загроза більша, ніж здається

В Україні зафіксовано 13 офіційних випадків зараження метапневмовірусом людини (HMPV), однак фахівці вважають, що справжня кількість інфікованих може значно перевищувати ці дані. Про це повідомила докторка медичних наук, інфекціоністка Ольга Голубовська. Як зазначила Ольга Голубовська, зростання кількості інфекцій HMPV є наслідком адаптації мікроорганізмів до змін у людській імунній системі після пандемії COVID-19. “Пандемія змінила імунний ландшафт, […]

The post В Україні виявлено випадки метапневмовірусу: реальна загроза більша, ніж здається first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кіровоградщина послаблює комендантську годину в ніч на Великдень — у чому нюанс

У ніч святкування Великодня мешканці Кіровоградської області зможуть вільно пересуватись протягом чотирьох годин. Обласна адміністрація ухвалила рішення скоротити комендантську годину з опівночі до 4 ранку. Про це повідомив голова ОВА Олег Райкович. За його словами, таке рішення продиктоване бажанням забезпечити віруючим можливість відвідати святкові богослужіння, водночас не наражаючи їх на небезпеку. На тлі останніх ракетних […]

Українські прізвища: Відображення історії та культури нації

Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.

Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.

Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

Небезпечні уламки ракет з радіаційним слідом виявлені на Чернігівщині

На Чернігівщині українські правоохоронці виявили небезпечні фрагменти, що належать...

Раміна Есхакзай та Аліна Михайлова обмінялись звинуваченнями через скандал у київському кінологічному центрі

Новий публічний конфлікт спалахнув у соцмережах між журналісткою Раміною Есхакзай та головою медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліною Михайловою. Причиною стала дискусія навколо київського кінологічного центру «Догленд», який опинився під шквалом критики через підозри у жорстокому поводженні з тваринами. Раміна у своєму коментарі зазначила, що робота з «важкими» собаками іноді потребує суворих методів. Водночас […]

Відома телеведуча Маша Єфросиніна вперше прокоментувала слова Ольги Фреймут про те, що нібито їхня знайомість була поверхневою, а також — що Маша колись могла насміхатися з її української мови. Свою позицію Єфросиніна озвучила під час шоу “Дорослі дівчата”, яке відбулося в Києві.

Єфросиніна наголосила, що не дивилася повністю інтерв’ю Фреймут у Раміни Есхакзай, але їй надіслали окремі фрагменти, які здивували:

“Я рідко дозволяю собі взагалі кого-небудь обговорювати публічно. Я вважаю, що це неетично. І тим більше, не дозволяю собі брехати. Так, я вважаю, що вона бреше”.

Маша також зазначила, що завжди поважала талант Ольги й у певний період вважала її майбутньою національною зіркою. Однак підкреслила — вони дуже різні, особливо в поглядах на професійну етику.

Телеведуча категорично спростувала звинувачення у булінгу через українську мову, які озвучила Фреймут. Навпаки, Єфросиніна запевнила, що саме вона стала ініціаторкою запрошення Ольги до журі шоу «Шоумастгоуон» у 2012 році.

“Я пішла до її майбутнього чоловіка і вмовляла його посадити в журі саме Олю Фреймут. Я сказала, що в українському шоу має звучати українська мова. І саме через мій ультиматум там з’явилася пані Фреймут”.

Маша також уточнила, що була керівницею, ведучою й продюсеркою шоу, тому безпосередньо спілкувалася з Ольгою по сценарних і редакторських питаннях:

“Тому всі добре знали, як її звати, ніхто над нею не насміхався. Давайте довіряти фактам”.

Після заяв Єфросиніної в соцмережах розгорілася активна дискусія. Частина прихильників Фреймут продовжує її підтримувати, інші — вважають, що слова Ольги могли бути емоційною оцінкою минулих подій. Проте більшість коментаторів погоджуються: конфлікти між публічними особами варто вирішувати не на рівні припущень, а оперуючи конкретикою.

Наразі Фреймут ніяк не прокоментувала публічну відповідь Єфросиніної.

Останні новини