Маска з харчовою содою допоможе зробити шкіру рук шовковистою

У Вінницькій області правоохоронні органи викрили масштабне привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт з обслуговування світлофорів та систем вуличного освітлення. За даними слідства, загальна сума завданих державі збитків становить близько 1,6 мільйона гривень. Інформацію про перебіг розслідування оприлюднила обласна прокуратура.

Про підозру повідомлено керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелеву. Слідчі вважають, що посадовець міг бути безпосередньо залучений до організації та погодження фінансових схем, у межах яких вартість робіт і послуг штучно завищувалася. Йдеться про контракти, що фінансувалися з бюджету та мали забезпечувати належний стан дорожньої інфраструктури й безпеку руху.

Як встановили правоохоронці, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. До переліку робіт входило, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів і систем вуличного освітлення.

Договір уклали з товариством, яке не мало необхідної ліцензії на виконання відповідних робіт. Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом.

У результаті таких дій державному бюджету було завдано збитків на суму близько 1,6 мільйона гривень.

Окрім керівника служби, підозру оголошено начальнику профільного відділу установи та директору товариства-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших посадових осіб до завдання збитків бюджету.

У місті Яворів на Львівщині стався інцидент, який викликав значний суспільний резонанс. Працівник Територіального центру комплектування (ТЦК) зазнав нападу під час виконання службових обов'язків. Напад відбувся, коли працівник ТЦК супроводжував військовозобов'язаного на медичний огляд.

Хід подій

Під час супроводу військовозобов'язаного, на працівника ТЦК було здійснено напад. Нападник вдарив його важким предметом по голові, що призвело до серйозних травм. Постраждалий був негайно доставлений до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.

Реакція громади та влади

Цей інцидент викликав хвилю обурення серед місцевих жителів та колег постраждалого. Громада Яворова висловила свою підтримку потерпілому працівникові ТЦК та закликала до справедливого розслідування події. Місцева влада також відреагувала на інцидент, заявивши про необхідність підвищення безпеки працівників, які виконують службові обов'язки в складних умовах.

Розслідування

Правоохоронні органи розпочали розслідування цього нападу. Вони працюють над встановленням особи нападника та з'ясуванням мотивів злочину. Важливо, щоб винні були притягнуті до відповідальності, а подібні випадки не повторювалися в майбутньому.

Підтримка постраждалого

Колеги та друзі постраждалого працівника ТЦК організували кампанію підтримки, щоб допомогти йому та його родині у цей важкий час. Вони збирають кошти на лікування та реабілітацію, а також висловлюють моральну підтримку.

Необхідність підвищення безпеки

Цей випадок підкреслив необхідність посилення заходів безпеки для працівників ТЦК та інших державних службовців, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки. Мають бути впроваджені додаткові заходи захисту, щоб запобігти подібним нападам у майбутньому.

Висновок

Інцидент у Яворові є нагадуванням про важливість безпеки державних службовців під час виконання ними службових обов'язків. Громада та влада мають об'єднати зусилля для забезпечення належного захисту та підтримки працівників, які служать країні. Розслідування цього випадку повинно бути всебічним та справедливим, щоб відновити справедливість і запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Повідомлення про інцидент надійшло 17 червня через сторінку Facebook Львівського обласного ТЦК та СП. Відзначається, що військовий виконував свої службові обов’язки, коли йому завдали удару по голові. Внаслідок цього він отримав закриту черепно-мозкову травму і був госпіталізований.

У відомстві зазначили, що військовий став на службу до ТЦК та СП міста Яворова після того, як був на фронті, де отримав поранення. У нього осколкові поранення м’яких тканин, термічний опік обличчя та акубаротравматичне ураження обох вух. Це сталося на Миколаївщині наприкінці березня 2022 року.

У Львівському ТЦК наголосили, що так «чоловік подякували йому саме тим, кого він захищав на фронті», і звернулися до всіх військовозобов’язаних громадян України із закликом «не смійте піднімати руку на наших героїв».

Після набуття чинності новим законом про мобілізацію в Україні значно збільшилася кількість випадків примусової мобілізації. Відео таких інцидентів, коли чоловіків буквально вантажать в автомобілі, заполонили соцмережі. Проте є й інша сторона, це коли на працівників ТЦК нападають військовозобов’язані.

Наприклад, 1 червня, у місті Чернівці побилися громадянський та військовий. У ТЦК та СП заявили, що військовий ударив у відповідь, захищаючись. За фактом бійки триває перевірка та встановлюються всі деталі інциденту. На місці конфлікту працювала поліція.

А 6 червня у Києві чоловік напав на працівників ТЦК. Відео бійки виклали в мережу очевидці. У відомстві назвали чоловіка «військовим злочинцем» та стверджують, що він самостійно підійшов до співробітників з метою провокації. Нападника затримала поліція і з’ясувалося, що він є колишнім військовослужбовцем, який ще у квітні 2023-го самовільно залишив військову частину. Отже, справу розслідуватиме ГБР.

Ще один інцидент стався 18 травня у Синельниковому на Дніпропетровщині. При роздачі повісток виник конфлікт між військовим та цивільним. Чоловік узяв у руки ніж та напав на представника ТЦК. Внаслідок інциденту той отримав поранення руки.

Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Зараз вона переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують розгляд справи в судах, що ускладнює процес її екстрадиції та притягнення до відповідальності. Про це повідомляє видання 360ua.news, наголошуючи на тому, що навіть у розпалі судового процесу затримка у вирішенні справи призводить до серйозних правових наслідків для української юстиції.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем із відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур. За даними слідства, саме вона стояла за низкою фіктивних операцій, які дозволили вивести значні кошти з банку, використовуючи корупційні зв'язки та низку маніпуляцій із фінансовими потоками. Ці дії не лише завдали значних збитків фінансовій установі, а й підривають довіру до банківської системи в Україні в цілому.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.