Масова бійка у київському ТРЦ Gulliver: інцидент на фуд-корті привернув увагу соцмереж

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко зробив гучну заяву, звинувативши директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) Володимира Репіка в умисному саботажі розгортання системи мобільних укриттів у столиці. За словами Ткаченка, саме підпис цього посадовця став підставою для того, що районні державні адміністрації отримали роз’яснення, яке містило вказівку на те, що закупівлю мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

Ткаченко, обурений такою ситуацією, зазначив, що це рішення є небезпечним і може серйозно затримати запуск необхідних для безпеки киян укриттів. Він пояснив, що апарати РДА не мають відповідних можливостей для реалізації таких закупівель, адже їхня діяльність обмежується виключно адміністративними функціями – обробкою документів, управлінням персоналом та іншими технічними завданнями. «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати не можуть купувати нічого, крім паперу, кнопок і комп'ютерів», – написав Ткаченко на своїй сторінці.

Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

До 30-річного ювілею культового “Кримінального чтива” розберемося, чому другий фільм Квентіна Тарантіно досі вважається найкращим його творінням? “Кримінальне чтиво” входить до топ 10 рейтингу IMBD, на Rotten Tomatoes критики дають стрічці 92%, глядачі — 96%. І всі визнають, що найнезвичайніша для бойовика сцена — це знаменитий танець Вінсента Веги (Джон Траволта) і Мії Воллес (Уми Турман). Однак багато хто стверджує, що це “вставний” епізод — для оригінальності. Фокус доведе, що нічого тут випадкового немає — це ключова сцена стрічки, де режисер дав останній шанс цим своїм героям — змінитися.

Тарантіно — постмодерніст. Хлопець працював у відеосалоні і почав знімати фільми, надивившись американського, європейського та азіатського кіно. Прийоми брав у видатних режисерів. Наприклад, шість новел ідуть не в хронологічному порядку — як у французьких класиків Жан-Люка Гадара і Франсуа Трюффо. Діапазон жанрів, який використовує Тарантіно, гранично широкий: від вестерну до тортурного порно. Здавалося, така солянка має привезти до того, що картина розвалиться. Але що ж це все тримає?

На старті фільму пара дрібних грабіжників Рінґо (Тім Рот) та Іоланда (Аманда Пламмер) за філіжанкою кави в придорожній забігайлівці вирішують “потрусити” відвідувачів кафе. Зважившись, вони вихоплюють пістолети: у цьому місці стрічки починаються вступні титри — інтрига стартувала. Далі з’являються два гангстери, Вінсент Вега (Джон Траволта) і Джулс Віннфілд (Семюел Л. Джексон). Але не будемо переказувати сюжет — його всі знають. Одразу перейдемо до танцю, щоб відповісти, чому це ключовий епізод стрічки.

Новела про Вінсента Вегу і дружину мафіозі Мію (Ума Турман) починається з того, що Вінсент заїжджає за дружиною шефа. Вона — акторка, яка не здобула визнання (знялася в пілоті серіалу, який забракували), від безвиході вийшла заміж за мафіозі, про що вона сама розповіла в ресторані. Вінсент — вкрай нікудишній кілер. Це ми розуміємо, проаналізувавши його дії: він агресивний, нестриманий, недалекий і робить купу помилок: випадково вбив поплічника в авто; грубо ображає боксера Бутча, провокуючи майбутній конфлікт боксера і мафії; нерозумно гине на унітазі, читаючи комікс, бо залишив автомат у засадній квартирі на плиті. Навіть героїн йому продали не в “кульках”, через що Мія дістала передоз, вважаючи, що це кокаїн. З хорошого: він же і врятував Мію, вколовши адреналін у серце. Але, зрозуміло, що якби дружина боса померла — Вінсенту теж не минути лиха.

На конкурсі твісту в ресторані в танці (до речі, “твіст” кіномовою — несподіваний хід) — Вінсент і Мія раптом знаходять себе. Чому?

Мія професійно танцює, хоч і не стала кінозіркою. А Вега — раптом з’ясовується — чудовий танцюрист. Ким, звісно, є сам Джон Траволта — зірка мюзиклів “Лихоманка суботнього вечора” (1977) і “Бріолін” (1978). Він навіть ходить у бойовику, граціозно пританцьовуючи.

Вони, нарешті, займаються тим, що у них класно виходить, зриваючи у публіки заслужені овації, і привозять додому нагородний кубок за номер. Але, як співається в хіті Чака Беррі, під який вони витанцьовували, You Never Can Tell (“Ніколи не знаєш, що трапиться”): Мія незабаром мало не помре від передозування, а Вінсент Вега — загине. Однак Вінсент міг залишитися в живих, якби звертав увагу на знаки долі.

Грабіжники Йоланда і Рінґо знахабніли, але нарвалися на кримінальний “крупняк” і ледве живими втекли з халепи. Цей струс їм дасть шанс оцінити ризики такого способу життя. Чи створені вони для цього?

Гангстер Джулс, сприйнявши проліт куль повз нього як Боже диво, йде після цього знака долі з криміналу — у набагато світліше майбутнє, ніж у нього було.

Джулс запитував у хлопців, які взяли дипломат із грошима у його шефа: “Марселлас Воллес — сучка? Ви хотіли його ошукати? Ні, він тут усіх має”. Але збоченець Зед зґвалтував боса мафії, того, хто “сам усіх мав”. Однак доля в особі Бутча дає мафіозі можливість стратити ґвалтівника.

Боксер Бутч (Брюс Вілліс), здійснивши свої подвиги і довівши, що він справжній боєць, тікає на мотоциклі вбитого збоченця Зеда з кушем, красунею і батьківським годинником на руці. Шеф мафії пообіцяв його забути. Бутч — найбільший переможець у фільмі.

Вінсент Вега, який глухий і сліпий до знаків долі (хоча дав у кав’ярні блискуче визначення Божого дива: “Коли неможливе стає можливим”), гине в найбезглуздіший спосіб, оскільки займається справою, до якої непридатний.

Подальшу долю Мії Квентін залишає під питанням: вибір за дівчиною. Але кубок за танці, який стоїть вдома, можливо, їй нагадуватиме про те, що пора б повернутися до кар’єри актриси.

Ви сміятиметеся, але хто скаже після цього, що Тарантіно — не режисер-мораліст? Формула “Кримінального чтива”: активні герої — випробування долею, яка посилає знаки — кожному по заслугах.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тварини в машині можуть відволікати водія, що підвищує ризик аварій. Якщо автомобіль на великій швидкості потрапляє в аварію, незафіксовані кішки або собаки можуть не тільки отримати травми або загинути, але й стати небезпечними для водія та пасажирів, завдаючи серйозних травм.

Дата розгляду законопроєкту Верховною Радою поки що невідома. Наразі документ включено до порядку денного поточної сесії парламенту і проходить перевірку в відповідних комітетах.

Нагадаємо, “Укрзалізниця” запропонувала змінити правила перевезення тварин. Нові правила перевезення тварин дозволять використовувати рюкзаки, уникати переносок для малих тварин, дозволять великим собакам проїзд у вагонах СВ та Інтерсіті+ при викупу купе, а службові собаки зможуть подорожувати безкоштовно.