Українська співачка Злата Огнєвіч: Нова сторінка творчості та сміливі кроки на музичному горизонті

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Ключові елементи військового обліку:

Українська влада впевнена, що тільки за цією умовою може бути відновлено суверенітет і територіальну цілісність країни, а також забезпечено безпеку українського народу.

«Повне і беззастережне виведення російських військ з усієї території України. Скасування незаконних анексій. Демілітаризація і деокупація Запорізької атомної електростанції. Відновлення свободи пересування», – перерахував він умови Києва у статті для латвійського видання LSM.

При цьому він додав, що «ми готові враховувати інтереси інших зацікавлених сторін. Однак будь-які коригування мають ґрунтуватися на міжнародному праві та справедливості, територіальній цілісності та недоторканності її кордонів України, а також на нашому повному суверенітеті».

«Ми не можемо і не будемо приймати пропозиції, які загрожують самому існуванню України», – додав він.

Нагадаємо, що нещодавно Єрмак допустив переговори з Росією після виведення її військ з України до кордону 2022 року.

Росія відкидає ці вимоги і заявляє, що продовжить наступ на фронті. При цьому в Кремлі заявляють, що готові до переговорів щодо України, але «з урахуванням реалій на землі».