Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики для країни в умовах війни

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

На Івано-Франківщині за один день двоє громадян зазнали фінансових втрат через шахрайські схеми в інтернеті. Зловмисники діяли під виглядом працівників банку та продавців в інтернет-магазинах, переконуючи жертв у безпечності переказів. В результаті постраждалі переказали значні суми грошей на рахунки аферистів, не підозрюючи про шахрайство.

Поліція області зафіксувала ці випадки та закликає громадян бути особливо обережними під час онлайн-операцій. Найпоширеніші методи шахраїв включають надсилання фальшивих повідомлень від імені банків, вимогу підтвердити особисті дані або оплатити товари, яких насправді не існує. Правоохоронці наголошують на необхідності перевіряти інформацію та не поспішати здійснювати фінансові операції, якщо є найменші сумніви.

9 лютого до Богородчанського районного відділу поліції звернулася 65-річна жителька селища Лисець. Жінка розповіла, що знайшла в інтернеті оголошення про продаж обладнання Starlink. Продавець запевнив, що товар є в наявності та може бути швидко доставлений.

Після оформлення заявки з нею зв’язався чоловік, який представився фізичною особою-підприємцем. Він переконав заявницю у надійності угоди та попросив повну передоплату. Не підозрюючи обману, жінка перерахувала близько 400 тисяч гривень. Після отримання коштів «продавець» перестав виходити на зв’язок, а товар так і не був доставлений.

Того ж дня до поліції звернулася ще одна потерпіла — 28-річна жителька Богородчанської громади. Їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку та повідомив про нібито спробу несанкціонованого списання коштів з картки.

Під приводом «захисту рахунків» чоловік змусив жінку виконати низку дій, зокрема надати конфіденційну інформацію та підтвердити операції. У результаті з її банківських рахунків було перераховано близько 200 тисяч гривень на сторонні рахунки.

За обома фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Правоохоронці проводять оперативно-розшукові заходи для встановлення осіб, причетних до злочинів.

У поліції вкотре закликають громадян бути обережними під час онлайн-покупок, не здійснювати повну передоплату незнайомцям та не повідомляти банківські дані стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками фінансових установ.

В Одесі було виявлено масштабну корупційну схему, яка діяла під виглядом протиаварійних робіт у житлових будинках. Згідно з результатами розслідування, до цієї афери були залучені високопосадовці, серед яких мер міста Геннадій Труханов та голова Хаджибейської райадміністрації Євген Омельчук.

Обидві фірми мають спільного власника та зареєстровані за однією адресою, що вказує на їхній контроль із єдиного центру. Це дозволило монополізувати тендери і фактично усунути конкурентів.

У липні–серпні 2025 року Хаджибейська РДА уклала з цими підприємствами низку контрактів на капітальні ремонти житлового фонду. Загальна вартість підрядів лише за два місяці перевищила 13,7 млн грн.

Договори підписувалися за спрощеною процедурою воєнного часу (постанова КМУ №1178). Водночас предмет закупівлі класифікували як «інші завершальні будівельні роботи». Це дозволяло уникати конкурентних торгів і створювало умови для маніпуляцій із кошторисами.

Ще одним механізмом стало закріплення у контрактах «динамічної ціни». Це означає, що вартість робіт може змінюватися вже після підписання угоди, без прозорих обмежень і контролю. Таким чином, підрядники отримали можливість системно завищувати вартість проектів.

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.