Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики для країни в умовах війни

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

Броварська окружна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт щодо депутата Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Окрім депутатського мандата, він також обіймає посаду спеціаліста-землевпорядника у тій самій раді, що, за даними слідства, створювало передумови для зловживання службовим становищем.

За інформацією, оприлюдненою НАЗК і підтвердженою прокуратурою, посадовцю інкримінують незаконне збагачення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що депутат отримав активи та доходи, які суттєво перевищують його офіційні прибутки та не мають підтвердженого законного походження.

Досудове розслідування підтвердило висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. З’ясувалося, що близькі особи депутата за його дорученням набули необґрунтовані активи на суму близько 29,8 млн гривень.

Якщо вину депутата буде доведено в суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Справу вже передано на розгляд суду, і вона може стати показовою в боротьбі з незаконним збагаченням серед місцевих депутатів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.