Мешканці Івано-Франківщини стали жертвами онлайн-шахрайства та втратили майже 600 тисяч гривень

Жидачівський районний суд Львівської області оголосив вирок у справі про масштабне шахрайство, жертвою якого став військовослужбовець Національна гвардія України. На лаві підсудних опинилася уродженка села Мазурівка, що входить до Журавненська громада, Наталія Мазур. За даними слідства, жінка ошукала військового майже на один мільйон гривень, використовуючи довіру та маніпуляції.

У ході розгляду справи встановлено, що обвинувачена діяла умисно та системно. Вона переконувала потерпілого перераховувати значні суми коштів під приводом нібито складних життєвих обставин, потреби у лікуванні та інших вигаданих причин. Спілкування тривало певний час, і за цей період чоловік здійснив низку грошових переказів, не підозрюючи про обман.

Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

Неодноразові обшуки та розслідування щодо корупційних дій у вищих ешелонах української влади знову підтверджують масштаби схованих фінансових потоків. Одним із останніх випадків став виявлений в ході обшуків готівковий капітал у розмірі 15 мільйонів гривень, який був знайдений у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка. Ці кошти були передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) для подальшої роботи та визначення їхнього законного походження.

Володимир Макеєнко, який раніше обіймав посаду заступника голови фракції «Партії регіонів», значно збагатився за рахунок прихованих бізнес-операцій, здійснюваних через офшорні структури на Панамі, Кіпрі, Гонконгу та Британських Віргінських островах. Його бізнес-схеми велися впродовж багатьох років, і лише за період з 2011 по 2018 роки йому вдалося заробити понад 387 мільйонів гривень. Проте частина цих коштів залишалася поза увагою податкових органів, оскільки Макеєнко не сплатив податки на суму 71,4 мільйона гривень.

Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.