П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Масштабна корупційна справа у оборонній сфері України: завершення розслідування

Важливі новини

Арешт сина посолки України в Болгарії: деталі та реакція родини

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Постаті в тіні “плівок НАБУ”: хто опинився у фокусі нової антикорупційної хвилі

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

На Дніпропетровщині викрито шахраїв, які ошукали родини військових на 5 млн грн

Правоохоронці Дніпропетровської області викрили двох учасників організованої злочинної групи, які обманом заволоділи коштами родичів українських військових. Про це повідомила пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Зловмисники діяли цинічно: вони знаходили в соцмережах дописи про зниклих безвісти або полонених захисників України та пропонували фіктивну допомогу в їхньому визволенні або лікуванні. Для цього вимагали передплату. […]

Гінекологи пояснили, чому у жінок після пологів з’являються розтяжки та пігментні плями

Материнство приносить не лише радість від появи малюка, а й серйозні зміни у жіночому організмі. Гінекологи Марія Селіхова та Олена Новікова пояснили, з якими проблемами найчастіше стикаються жінки після пологів. Волосся та гормони За словами лікарів, після народження дитини у жінок часто спостерігається випадіння волосся. Причиною стають гормональні перебудови, які можуть тривати до року. Якщо […]

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) завершили розслідування однієї з найбільших корупційних справ у сфері оборони. Йдеться про оборудки під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За результатами слідства, державі завдано збитків на суму понад 246 мільйонів гривень.

Серед осіб, яким повідомлено про підозру, є колишні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ, а також керівник приватної компанії, що була залучена до реалізації проєкту. За даними слідчих, саме їхні дії призвели до незаконного розподілу державних коштів та завищення вартості робіт.

За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

Останні новини