Масштабна наркосхема під прикриттям CBD-продукції: правоохоронці викрили міжрегіональну мережу

Результати “Дитячого Євробачення-2025” викликали гостру реакцію з боку співачки та продюсерки національного відбору Світлани Тарабарової. Після фіналу конкурсу вона публічно висловила незгоду з підсумковими балами, які отримала представниця України Софія Нерсесян. Юна виконавиця з піснею “Мотанка” виборола срібну нагороду, однак, на переконання Тарабарової, її виступ був гідний найвищого результату.

Продюсерка наголосила, що номер Софії вирізнявся не лише вокальною майстерністю, а й сильним емоційним наповненням, продуманою постановкою та глибоким національним символізмом. За її словами, саме такі виступи формують обличчя конкурсу та запам’ятовуються глядачам надовго. Вона підкреслила, що під час трансляції було особливо помітно контраст між реакцією залу та підсумковими оцінками журі.

Тарабарова також підкреслила, що, хоча це дитячий конкурс, оцінювання було політизованим. Україна здобула перше місце в глядацькому голосуванні, але судді виставили низькі бали, тоді як інші учасники, які виконували пісні не зовсім якісно, отримували високі оцінки. “Жодна країна не дала 12 балів. Нам давали низькі бали, а іншим – навіть за пісні, які дуже прості, на трьох нотах, ставили 10 чи 12”, – додала вона.

Незважаючи на це, Тарабарова відзначила, що Україна вдячна за підтримку глядачів, завдяки якій Софія змогла піднятися на першість у народному голосуванні. Артистка підкреслила, що це доводить важливість оцінки глядачів, бо їхню думку не можна обманути.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.