Масштабний удар по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики на тлі агресії

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у “газовій” справі, яку розслідує НАБУ.

Сергієнко заявив, що під час його затримання співробітниками НАБУ він зазнав травм – забоїв грудей, рук і носа, що було зафіксовано під час його прибуття до слідчого ізолятора. Наступного дня суд постановив провести розслідування за фактом цих травм. НАБУ розпочало розслідування, однак у березні 2017 року його було припинено на підставі відсутності складу злочину. Сергієнко спробував оскаржити це рішення, але суд відхилив його скаргу через порушення строку подання апеляції.

ЄСПЛ визнав численні помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування.

“Зокрема, ЄСПЛ дійшов висновку, що Сергієнко зазнав жорстокого поводження, яке було класифіковано як нелюдське та таке, що принижує гідність”, – зазначили в комітеті.

Крім того, суд встановив, що розслідування за фактом жорстокого поводження із заявником не відповідало вимогам незалежності. Розслідування велося тим самим органом, який був безпосередньо залучений в інцидент, тобто НАБУ, що порушує принцип незалежності розслідування.

Таким чином, ЄСПЛ, розглянувши справу, встановив, що права Сергієнка було порушено, і зобов’язав Україну виплатити йому компенсацію в розмірі 15 тисяч євро.

Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій “газовій справі”, адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

Після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей?

Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.

До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично “призначали” фігурантів винними.

Нерідко гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

Солоні огірки нерідко з’являються в меню людей, які прагнуть контролювати масу тіла, адже цей продукт асоціюється з мінімальною калорійністю та швидким насиченням. Вони легко втамовують легкий голод, не перевантажують організм енергією та можуть доповнювати різноманітні страви без відчуття провини. Проте їхній вплив на здоров’я й фігуру варто розглядати ширше, ніж просто кількість калорій.

Особливий кисло-солоний смак огірків стимулює смакові рецептори, завдяки чому знижується тяга до солодких десертів або надто жирної їжі. Це може бути корисним у періоди, коли хочеться «перехопити щось зайве». Високий вміст води — близько дев’яти десятих від загальної маси — сприяє підтриманню водного балансу та створює відчуття наповненості шлунка. У результаті людині легше витримати інтервали між основними прийомами їжі без перекусів.

Середній солоний огірок вагою близько 60–70 грамів містить лише 5–10 кілокалорій і практично не має цукру. У порівнянні з печивом, снеками чи батончиками це значно кращий варіант для перекусу. Водночас варто уважно читати склад: солодкі мариновані огірки часто містять доданий цукор, що нівелює їхню «дієтичність».

Окрему користь мають ферментовані огірки, приготовані в натуральному розсолі без оцту. Вони містять пробіотики — корисні бактерії, які підтримують мікрофлору кишківника, покращують травлення та можуть зміцнювати імунітет. Також у складі є антиоксиданти, бета-каротин (вітамін А) та вітамін K, важливий для здоров’я кісток і нормального згортання крові.

Дієтологи радять обирати варіанти зі зниженим вмістом натрію, адже надлишок солі може спричиняти затримку рідини в організмі та підвищення артеріального тиску. Краще надавати перевагу ферментованим продуктам без цукру та штучних добавок.

Водночас експерти наголошують: жоден продукт сам по собі не гарантує схуднення. Зниження ваги можливе лише за умови дефіциту калорій, коли організм витрачає більше енергії, ніж отримує. Важливими залишаються збалансований раціон, достатня фізична активність і здорові харчові звички.

Солоні огірки можуть стати корисним доповненням до меню, але лише як частина комплексного підходу до здорового способу життя.