Масштаби незареєстрованої вогнепальної зброї в Україні

За інформацією, яку отримали від нашого джерела в силовому блоку, встановлено, що у зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає дедалі актуальнішою проблема незаконного перетину кордону. Чоловіки військового віку демонструють збільшену активність у спробах перетнути кордон з метою уникнути військового призову. При цьому спостерігається збільшення ціни за гарантований перехід через кордон, яка наразі сягає вже 15 тисяч доларів. Проте навіть за такою високою ціною немає жодних гарантій, що особу не заарештують прикордонні служби. На жаль, часто стається так, що замовники приймають гроші, а потім віддають інформацію про маршрут та час перетину кордону прикордонникам. За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків. У 2023 році було зафіксовано понад тисячу скандальних випадків, пов'язаних з діяльністю працівників Територіальних Центрів Колективного Призову. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в цьому році вже зафіксовано понад 300 подібних випадків. Однак зауважив, що вже залишається питанням, чому за порушення законодавства часто не застосовують жорстких санкцій, навіть у випадках виявлення серйозних порушень. За словами Лубінця, ситуацію з ухиленням від військової повинності "не хочуть перетворювати на проблему військового характеру", оскільки це може сприйматися по-різному суспільством. "Існують думки, що такі особи вважатимуться героями, які затримували ухильників. Але існує і зовсім протилежна точка зору, за якою вони порушують права громадян", — зазначив він.

У зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає очевидним, що проблема незаконного перетину кордону набуває все більшого значення. Чоловіки військового віку активізували спроби уникнути військового призову через нелегальний перехід кордону, а ціна за такі послуги значно зросла. Дані свідчать про недостатню ефективність контролю з боку прикордонних служб, а також про потребу вжиття більш жорстких заходів для протидії цьому явищу. Крім того, проблема корупції серед працівників Територіальних Центрів Колективного Призову важлива для розгляду, оскільки вона сприяє незаконним діям та порушує законні права громадян. Необхідно вжити додаткові заходи для покарання осіб, які допускають порушення законодавства у сфері мобілізації, а також для забезпечення прозорості та відповідальності у роботі органів, що забезпечують військовий мобілізаційний процес.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

В Україні спостерігається чергове підвищення цін на імпортні томати, незважаючи на те, що попит на цей овоч залишається низьким. За словами продавців, основною причиною здорожчання є висока закупівельна вартість продукції в країнах-виробниках, що, у свою чергу, впливає на кінцеву ціну на полицях українських магазинів. Вони зазначають, що на ціни також впливає нестабільна економічна ситуація, коливання валютних курсів та збільшення витрат на транспортування товару.

Попри зростання вартості, попит на імпортні томати не демонструє значного зростання. Споживачі в Україні все частіше звертаються до більш доступних альтернатив, таких як вітчизняні овочі, що також сприяє деякому зниженню інтересу до імпорту. За оцінками експертів, такі тенденції можуть тривати й у майбутньому, адже ціни на імпортні продукти залишатимуться високими через проблеми в логістичних ланцюгах і загальносвітову інфляцію.

Додатковим чинником подорожчання залишається обмежена пропозиція. На початку лютого на українському ринку представлені виключно імпортні томати, оскільки вітчизняні тепличні комбінати планують вихід продукції не раніше середини березня. Відсутність української альтернативи дозволяє імпортерам утримувати високий ціновий рівень.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року тепличні томати в Україні вже подорожчали в середньому на 38%. Експерти не виключають, що до початку масових поставок вітчизняної продукції ціни залишатимуться високими.

У великих торговельних мережах вартість помідорів перевищує середньоринкові показники. Зокрема, у Varus кілограм томатів продають по 159,90 гривні. В АТБ ціни становлять близько 152,89 гривні за кілограм, а в «Сільпо» вартість стартує від 169 гривень за кілограм. Таким чином, популярний овоч фактично перетворюється на один із найдорожчих у плодоовочевому сегменті.

Представники аграрної галузі попереджають, що тенденція до зростання цін може зберігатися ще тривалий час. За їхніми оцінками, суттєве зниження можливе лише після появи на ринку першого врожаю з відкритого ґрунту. Паралельно експерти звертають увагу, що продовольча інфляція торкнеться й інших базових продуктів, зокрема хліба, ціни на який також мають потенціал для подальшого зростання.