Математичний світ у Києві: четвертий унікальний музей у всесвіті

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про передачу у державну власність майна російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Позов Міністерства юстиції було задоволено 17 листопада, і тепер контрольний пакет акцій — майже 53% — АТ «Кіровоградське рудоуправління» стягується до доходу держави. Підприємство, що раніше належало Кабаргіну через афілійовані структури, спеціалізується на видобутку каоліну — природної сировини, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової галузі.

За даними суду та Міністерства юстиції, конфіскація стала частиною комплексних заходів із повернення в державну власність активів, набуття яких відбувалося з порушенням українського законодавства або за участю іноземних компаній, що підтримують агресора. Рішення ВАКС відображає практику активного використання інструментів стягнення майна, пов’язаного з фізичними та юридичними особами, які можуть загрожувати економічній безпеці країни.

Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив на важливості зібраного ним звіту, що налічує понад 250 сторінок із доказами нападів на УПЦ, на її церкви та її священиків. У своєму відеозверненні він закликав владу України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. Амстердам також підкреслив незв'язок УПЦ з Московським патріархатом та позицію церкви щодо ідей "русского мира", яку відкрито підтримує митрополит Київський Онуфрій. Заклик до підтримки України з боку США також звучав у виступі адвоката, який наголосив, що ця підтримка є критично важливою, не лише для самої України, а й для міжнародного співтовариства в цілому, особливо з урахуванням недавніх подій в Афганістані та Україні.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Звіт, зібраний адвокатом УПЦ Робертом Амстердамом, містить обширні докази нападів на УПЦ, її церкви та священиків, які свідчать про серйозні загрози безпеці церковної громади.

• Заклики адвоката до влади України припинити розгляд законопроекту 8371 є обґрунтованими, оскільки цей закон може спричинити подальше загострення конфлікту та розділення суспільства.

• Важливою є також позиція УПЦ, яка відмовляється від ідеології "русского мира" та пов'язує себе з державою Україною, що підкреслює її патріотизм та відданість національним інтересам.

• Підтримка України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, має важливе значення для забезпечення мирного вирішення конфлікту та захисту демократичних цінностей.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.