Вівторок, 1 Вересня, 2026

Медовий Спас 2025 вперше святкують 1 серпня: традиції, заборони і значення свята

Важливі новини

Кризові явища на російському паливному ринку: АЗС працюють зі збитками

Ситуація на ринку пального в Росії продовжує погіршуватися, оскільки...

Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

Домашні тварини не лише тішать господарів, а й можуть реально допомагати зберігати ясний розум у літньому віці. Про це свідчить нове дослідження швейцарських вчених, опубліковане в журналі Scientific Reports, на яке посилається видання The Guardian. Науковці впродовж 18 років аналізували дані європейського дослідження про здоров’я та вихід на пенсію, в якому брали участь тисячі людей […]

Колишній військком з Броварів «забув» задекларувати розкішне майно

У січні 2024 року колишній очільник Броварського військкомату Юрій Бурляй задекларував новенький Volkswagen Touareg 2021 року. Вартість такого авто – близько 1,9 мільйона гривень. І все б нічого, якби не один нюанс: за весь попередній рік Бурляй задекларував грошових активів лише на 300 тисяч гривень. Усе інше — таємниця за сімома печатками. У декларації — […]

Адвокати, що пропонували хабар судді, стали підозрюваними у корупційній справі

Детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру двом адвокатам, які намагалися організувати хабарництво у судовому процесі. За даними НАБУ, підозрювані планували дати хабар судді одного з київських судів за сприяння у винесенні виправдувального вироку у справі, пов’язаній із розкраданням піску, що належав державному підприємству АТ «Укрзалізниця».

Адвокати мали намір вплинути на суддівське рішення, пропонуючи неправомірну вигоду. Йдеться про спробу через корупційні механізми домогтися змін у результатах судового розгляду, зокрема, щоб обвинувачений у справі про крадіжку піску уникнув покарання. Підозрілі дії правозахисників були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.

Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Пенсійна система України: Мінімум пенсії та доплати за вік і стаж

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

У 2025 році вперше за новоюліанським календарем Медовий Спас або Маковія в Україні святкуватимуть 1 серпня, а не 14-го, як це було до календарної реформи 2023 року. Це одне з найшанованіших свят у серпні, яке поєднує в собі давні християнські традиції, народні обряди та символи родинного затишку.

Свято маку, меду і води

Медовий Спас традиційно відкриває серію трьох Спасів. У народі його називають ще й «Спасом на Воді», оскільки в цей день прийнято освячувати річки, джерела та колодязі. Люди вірили, що купання в освяченій воді зміцнює здоров’я, але після 1 серпня вже не рекомендували плавати у відкритих водоймах — «вода стає брудною».

Ще одна назва — «Маковія», адже саме в цей період дозріває мак. Господині печуть пиріжки з маком, готують напої на основі меду, зокрема традиційний «збитень» — медово-трав’яний напій з прянощами, який вважається цілющим.

Маковійчик — головний оберіг свята

Зранку дівчата плетуть святкові букети з лікарських трав і макових голівок — так звані «маковійчики». Їх несуть до церкви на освячення, після чого прикрашають ними оселю або підвішують біля ікон. Вважалося, що такий букет захищає дім від лиха і служить оберегом на цілий рік.

У різних регіонах України святкування має свої особливості. Наприклад, на Поліссі та в Карпатах окремо освячують колодязі, а на півдні до букетів додають калину, м’яту, руту чи чорнобривці.

Що не можна робити на Медовий Спас

Це свято вважається великим церковним днем, тому заборонено:

  • виконувати фізичну роботу або прибирати в оселі;

  • влаштовувати гучні гуляння;

  • лаятися, сваритися, кричати — все це «віддається назад»;

  • купатися після 1 серпня — «вода більше не має цілющої сили».

Також з цього дня починається Успенський піст, тож віруючі відмовляються від м’яса, риби, молочних продуктів.

Свято вдячності та очищення

Медовий Спас — це не лише день врожаю й води, а й символ внутрішнього очищення. Саме з цього моменту українці традиційно готувалися до осені: завершували польові роботи, зберігали мед, сушили трави, запасалися на зиму.

Це родинне, тихе свято, без шуму й застіль, яке нагадує про вдячність за все, що дає земля, і про гармонію людини з природою.

Останні новини