Медики назвали п’ять звичок, які різко підвищують ризик інсульту

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.